Одним з головних чинників, що впливають на здоров’я людини, є харчування. Адже харчові продукти забезпечують надходження необхідних компонентів для нормального функціонування організму – білків, жирів, вуглеводнів, вітамінів та мінеральних речовин.
В залежності від складу їжа може здійснювати лікувальну та профілактичну дію, але разом з цим вона може бути причиною цілого ряду негативних явищ. Особливо важливо враховувати особливості харчування та склад продуктів на ефективність та безпечність лікарських засобів (ЛЗ). Враховуючи той факт, що ЛЗ в більшості випадків вживаються перорально це неминуче призводить до взаємодії з харчовими інгредієнтами.
Під взаємодією ЛЗ з їжею розуміють взаємозв’язок ЛЗ з продуктами харчування шляхом фізичної, хімічної чи фізіологічної дії, що призводить до зміни параметрів фармакокінетики та /чи фармакодинаміки ЛЗ.
Американські дослідники розглядають три основні механізми «food- drug interaction»:
- фізіологічний (зміни моторики шлунку та кишківника, стимуляція кровообігу та виділення жовчі, зміна рН чи флори);
- фізико-хімічний (зв’язування лікарських засобів з компонентами їжі);
- біохімічний (зміна активності ферментів, транспортерів та фармакодинамічних ефектів).
Звичайно прогнозувати появу значущих варіантів взаємодії надзвичайно складно, оскільки відсутні надійні принципи оцінки складно оцінити вміст харчових компонентів в тих чи інших продуктів.
Взаємодія їжі та ЛЗ здійснюється двома основними шляхами: препарати впливають на процеси травлення, всмоктування та виведення продуктів харчування, в свою чергу продукти харчування зумовлюють зміни всмоктування, розподіл, метаболізм та виведення ЛЗ.
В залежності від кількісного та якісного складу їжі та властивостей ЛЗ, їжа може зменшувати та посилювати всмоктування ЛЗ, змінювати їх біодоступність. До факторів, які впливають на взаємодію їжі та ЛЗ в процесі всмоктування відносять:
- розчинність у воді та ліпідів ступінь дисоціації ЛЗ характер та температура їжа,
- хімічна та фізична взаємодії між компонентами продуктів харчування,
- лікарська форма препаратів,
- тип та кількість їжі,
- вплив харчових продуктів та стан ШКТ,
- режим прийому їжі та ЛЗ.
Як відомо, харчові компоненти можуть хелатувати чи зв’язувати активні інгредієнти ЛЗ, руйнувати ліки через підвищений рН, змінювати моторику та флору ШКТ, підвищувати печінковий кровообіг, таким чином впливати на активність транспортних білків.
Метаболізм ліків залежить від вмісту основних компонентів харчових продуктів. Дефіцит білка супроводжується зниженням швидкості метаболізму ЛЗ та подовження періоду їх виведення з організму внаслідок зниження активності мікросомальних ферментів. Відомо, що у вегетаріанців швидкість біотрансформації ЛЗ знижена, а в осіб, що вживають їжу з високим вмістом білка швидкість метаболізму збільшена. Існує тісний зв’язок між метаболізмом ЛЗ та шляхом ендогенного обміну ліпідів. Відсутність жирів у харчових продуктах призводить до зниження рівня цитохрому Р450 та активності гідроксилювання, що призведе до сповільнення реакцій в клітинах печінки та накопичення проміжних та кінцевих продуктів їх розпаду в крові.
В свою чергу вживання продуктів з високим вмістом жирів впливає на функцію ШКТ та сприяє (полегшує) поглинання кишечником ліпофільних препаратів (гризеофульвін, мебендазол).
Водночас вплив вуглеводів на біотрансформацію ЛЗ неоднозначний. З одного боку, вони сприяють утворенню глюкоронової кислоти, забезпеченню роботи системи НАДФ, є джерелом енергії для роботи багатьох систем організму, а з іншого боку – їжа, збагачена вуглеводами, призводить до зниження утворення гепатоцитами Р450.
Одним з найбільш значущих варіантів фармакокінетичної взаємодії відбувається на рівні ферментів біотрансформації та білків транспортерів.
Грейпфрут є класичним прикладом як транспортування ЛЗ, так і модулятора окиснення ЛЗ цитохрому P450, так як він чинить протилежний вплив на ксенобіотичні транспортери та метаболізуючі ферменти. Адже цей фрукт досить часто являється компонентом різноманітних дієт. За даними канадських дослідників на сьогоднішній день відомо близько 85 препартів, які взаємодіють з грейпфрутом і ця взаємодія не на користь пацієнту, адже вона сприяє підвищенню системної концентрації ЛЗ за рахунок порушення метаболізму ЛЗ. Всі форми вживання цього фрукту (свіжовижатий сік, заморожений концентрат чи свіжий фрукт) можуть знизити активність цитохромому Р450. Достатньо цілого грейпфрута чи 200 мл його соку, що викликати значне підвищення системної концентрації ЛЗ з появою побічних ефектів. Слід з великою обережністю застосовувати статини в комбінації з грейпфрутом, адже це може слугувати розвитку рабдоміолізу, а в подальшому до розвитку ГПН. З естрогенами застосування грейпфрута підвищує ризик розвитку раку молочної залози.
Основним шляхом виведення ЛЗ та їх метаболітів з організму є екскреція з сечею. Вживання харчових продуктів, які містять речовини кислої або лужної природи, можуть змінювати рН сечі. Продукти харчування, які містять достатню кількість речовин основної природи (молоко, овочі, фрукти, ягоди) за рахунок олужнення сечі послаблюють дію кислих ЛЗ (саліцилати, фенобарбітал) та сприяє виведенню їх з організму. Відповідно харчові продукти, які містять кислі речовини (м’ясо, яйця, сир, хліб, мучні вироби) сприяють посиленню дії кислих ЛЗ та знижують ефекти основних ЛЗ.
Вплив на фармакодинаміку — деякі продукти можуть містити речовини, що здатні впливати на ті ж самі рецептори, як і ЛЗ, а отже змінюють їх ефект. Наприклад, продукти, багаті на калій в комбінації з інгібітором АПФ та калійзберігаючими діуретиками можуть призвести до гіперкаліємії. Використання антидепресантів з групи інгібіторів МАО при взаємодії з тирамінвмісною їжею (сир, червоне м’ясо, шоколад та ін.) можуть спровокувати гіпертонічний криз. А їжа збагачена вітаміном К (яловичина, печінка, авокадо, листові зелені овочі, яєчний жовток, соя) може бути прямим антагоністом варфарину. Сік з журавлини не сумісний з антикоагулянтами, оскільки таке поєднання може призвести до внутрішньої кровотечі. Молоко та молочні продукти не можна вживати з багатьма антибіотиками, оскільки це призводить до інактивації дії цих ліків, через утворення стійких комплексів з кальцієм в молоці.
Отже, призначаючи ліки для тривалого застосування слід зважати на всі варіанти взаємодії, адже деякі продукти харчування в комбінації з ЛЗ можуть призвести як до зниження так і до посилення клінічної ефективності ЛЗ, а це слід враховувати для прогнозування розвитку побічних реакцій.
Підготували:
професор І.І. Заморський
доцент Т.Г. Копчук
