Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті
хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка. Творчість цього поета не залишає байдужим нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ? Ці питання залишаються актуальними і сьогодні.
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
Т. Шевченко
Вшановуючи пам’ять Великого Кобзаря студенти 2 групи 1 курсу медичного факультету № 1 разом із куратором асистентом кафедри фармакології Букатару Юліаною Сергіївною провели круглий стіл «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…». На якому поринули у неповторний світ шевченкових поем, віршів, дум та картин. Серце кожного сповнилося світлими почуттями любові, поваги й безмежної вдячності Великому Кобзареві. Його безсмертне ім’я, неповторні твори житимуть у серцях народу, його мріях і сподіваннях, пробуджуючи у людей щирі і благородні почуття, любов до Батьківщини.
І нехай з року в рік, коли дзвінкий березень крокує землею, наша пам’ять зігрівається теплими спогадами про геніального українця Т.Г. Шевченка!..
