До ХХ ст. головною причиною передчасної смерті людини були інфекційні захворювання,
однак, у другій половині минулого століття ситуація докорінно змінилась. На сьогодні медична спільнота стурбована епідемією неінфекційних захворювань: онкологічних, цукрового діабету, серцево-судинної патології тощо. Згідно з прогнозами, в 2020 р. неінфекційні хвороби становитимуть 60% від усієї патології, а їх ускладнення спричинять більше 70% летальних випадків. На сьогодні вже відомі й визнані усім світом чинники ризику, що призводять до зростання розповсюдженості хвороб цивілізації: ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, ожиріння, раку, діабету тощо. Це, передусім, неправильне харчування і недостатня фізична активність, як наслідки науково-технічного прогресу, урбанізації та соціально-економічних змін у більшості країн світу. Разом із тим, масштабні демографічні дослідження свідчать про істотні можливості в профілактиці хвороб цивілізації. До 80% випадків ішемічної хвороби серця, 90% діабету ІІ типу і близько третини онкологічних захворювань можна запобігти шляхом зміни факторів, що визначають спосіб життя.
Значенню харчування у профілактиці та корекції метаболічних порушень, які супроводжують низку найбільш поширених неінфекційних захворювань, був присвячений круглий стіл «Харчування як фактор оздоровлення та профілактики “хвороб цивілізації”», який відбувся у рамках заходів до Дня науки на кафедрі гігієни та екології 19 травня. У проведенні круглого столу взяли участь викладачі кафедри та члени СНТ, студенти 1-ї групи ІІІ курсу (спеціальність «Лікувальна справа»).
Круглий стіл розпочала доц. Н.М.Фундюр, яка розповіла про основні напрямки наукових досліджень кафедри, зокрема – про хід виконання НДР за темою «Наукове обґрунтування профілактичних заходів щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей у сучасній системі дошкільної освіти». Результати наукових досліджень (у 2009-2015 роках) харчування дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади (ДНЗ) м. Чернівці, свідчать про незбалансованість харчових раціонів за вмістом білків, жирів (в тому числі моно- та поліненасичених жирних кислот, поліненасичених жирних кислот родин ω6 та ω3), вуглеводів, мінеральних речовин. Це пов’язано із зменшенням у дитячих раціонах кількості молочних, м’ясних та рибних продуктів, олії, яєць, свіжих фруктів та збільшенням кількості круп, бобових, макаронних та кондитерських виробів. Вказаний дисбаланс створює передумови для розвитку метаболічних порушень та сприяє зниженню резистентності дитячого організму до несприятливих чинників навколишнього середовища.
Студенти представили цікаві презентації. Так, Анна Григоряк розповіла про основні тенденції у харчуванні сучасного суспільства (зростання калорійності раціону на фоні зменшення енерговитрат, зміни методів технологічної обробки і приготування продуктів харчування, порушення режиму харчування), причини ожиріння та його аліментарну профілактику. Любов Рудницька висвітлила основні принципи корекції харчового раціону при цукровому діабеті ІІ типу. Наталія Чопенко представила доповідь «Харчування в профілактичній онкології», у якій розповіла про такі чинники канцерогенезу, як афлатоксини, нітрозосполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні та узагальнила сучасні погляди на природні антиканцерогени харчового раціону. Анастасія Мельник проаналізувала, яким чином систематичні зміни харчового раціону можуть призводити до якісних та кількісних порушень кишкового мікробіоценозу, окреслила основні напрямки нутриціологічної профілактики дисбактеріозу. Яніна Бовгар у доповіді, присвяченій проблемі ендемічного зобу на Буковині, розповіла про природні зобогенні чинники, що містяться у продуктах харчування (флавоноїди, тіоціанати), про вплив мікроелементів (селену, заліза, міді, кобальту) на функцію щитовидної залози та про харчові джерела природного йоду. У презентації Владислава Бовгара «Серцево-судинна патологія і харчування: французький парадокс, середземноморська та скандинавська дієти» представлені дані щодо профілактичної спрямованості особливостей харчування населення певних регіонів світу.
Учасники круглого столу взяли активну участь у обговоренні можливих негативних наслідків впливу порушень харчового раціону на розвиток неінфекційних захворювань, обговорили аспекти комплексного підходу щодо їх корекції та дійшли спільної думки, що ефективна профілактика «хвороб цивілізації» можлива лише спільними зусиллями суспільства і медицини за умови належної мотивації населення стосовно збереження власного здоров’я.
