27 травня у конференц-залі БДМУ
відбувся науковий семінар, його учасники – молоді науковці та здобувачі університету. На початку наукового семінару завідувач відділу докторантури, аспірантури, магістратури та клінічної ординатури Роман Булик привітав присутніх та зазначив, що досконале володіння іноземною мовою і глибоке опрацювання наукової літератури відповідного профілю є невід’ємним атрибутом якісних наукових досліджень. Одна з вимог сьогодення для науковця – володіння англійською мовою як засобом міжнародного спілкування не менш, ніж на рівні В2. Це необхідно не лише для будівництва власної кар’єри, але й для того, щоб повноцінно виконувати і презентувати наукову роботу (що передбачає “Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261), вільно почуватися в межах професійної комунікації на міжнародних зустрічах, конференціях, симпозіумах тощо.
На семінарі викладач кафедри іноземних мов Аліна Пендещук повідомила присутніх про можливість взяти активну участь в інтенсивних практичних заняттях по підготовці до складання міжнародного мовного іспиту з англійської мови у сертифікованому центрі тестування, складність та серйозність тестів, що пропонуються для складання на рівень В2. Також викладач кафедри іноземних мов наголосила, що за попередньою домовленістю з екзаменаційним центром пробне безкоштовне конфіденційне тестування для викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів нашого університету, які готуються до складання міжнародного мовного іспиту на рівень В2, проводитиметься у першій половині жовтня 2016 року.
У другій частині семінару виступила к. біол. н., фахівець з навчальних ресурсів Ірина Тихонкова з презентацією «Можливості платформи Web of Science (Thomson Reuters) для проведення і публікації якісних наукових досліджень». У виступі доповідач зазначила можливості для науковців таких інструментів наукової бази даних Web of Science:
- Робота з платформою Web of Science – пошук, аналіз, збереження релевантної інформації.
- Аналіз Journal Citation Report, що дозволить підібрати відповідне видання для публікації і бути убезпеченим від хижацьких видань.
- Безкоштовний референс менеджер EndNote base – дозволяє зберігати відібрану в Web of Science інформацію, і суттєво полегшує оформлення публікацій за форматом певного видання.
- Нещодавно розроблена функція Match значно скорочує час підбору видання для публікації.
- ResearcherID – ідентифікатор науковця, який дозволяє автору представити власні здобутки, порівняти їх з світовими аналогами і представити українські видання та науково-дослідні установи науковій спільноті.
Більш детально ознайомитися з презентацією Ірини Тихонкової «Можливості платформи Web of Science (Thomson Reuters) для проведення і публікації якісних наукових досліджень» можна на сайті наукового відділу БДМУ за посиланням
https://docs.google.com/viewer?a=v&;pid=sites&srcid=YnNtdS5lZHUudWF8bmF1a2F8Z3g6MTFjOGM4OGFjYmY1YTAxYw
* Згідно з «Порядком присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам», затвердженим наказом МОН України №13 від 14.01.2016 року, до основних критеріїв оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності належить наявність у здобувачів вчених звань:
- сертифікату відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з англійської мови.
- наукових публікацій у періодичному виданні, яке включено до наукометричних баз, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection;
Довідково:
Платформа Web of Science (Thomson Reuters) є найстарішою наукометричною базою даних, заснованою Юджином Гарфілдом, фундатором ISI (Institute of scientific information, 1960 р). До неї вже більше 50 років ретельно заносять усі бібліографічні відомості по кращим виданням, що забезпечує коректне індексування більше ніж 13000 видань з різноманітних дисциплін. Платформа Web of Science дає можливість науковцю знайти не лише актуальну і перевірену інформацію за темою дослідження, а також колабораторів, установи партнери та визначитися з можливими джерелами фінансування. А повна індексація переліків літератури усіх видань колекції (більше 1 млн. записів), створює можливості точних наукометричних оцінок і прогнозів для певної галузі та установи.
