Це був особливий випуск. Три роки інтенсивного навчання за модифікованою програмою дали можливість інтернам-хірургам не тільки поглибити теоретичні знання з вибраної спеціальності, а й оволодіти всіма тими навичками виконання хірургічних маніпуляцій та операційних втручань, які необхідні для самостійної роботи.
Їхнє навчання співпало із революційним проривом у розвитку сучасної хірургії в клінічній базі кафедри – ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». Інтерни стали свідками не тільки технологічного переоснащення лікарні, а й виконання у клініці першої в області пересадки серця, пересадки нирки, перших операцій на відкритому серці, перших торакоскопічних операцій на серці, перших 3-D- технологій лапароскопічних і торакоскопічних операцій на кишечнику, органах малого тазу, межистіння. Навіть лапароскопічні апендектомія, холецистектомія та герніопластика для них стала більш звичними, ніж класичні лапаротомні операції.
Хочу наголосити, що майже всі операційні втручання у клініці виконуються за участю інтернів, а сучасне відеооснащення операційних дозволяє інтернам, студентам, лікарям -курсантам не тільки спостерігати за ходом операцій, а й отримувати коментарі і пояснення від досвідчених фахівців.
За обсягом і рівнем операційних втручань клінічна база відповідає європейським стандартам – це підтверджують ті інтерни, які впродовж навчання мали змогу проходити стажування у європейських клініках.
Важливим аспектом навчання інтернів було оволодіння знаннями і навичками надання медичної допомоги пораненим. Вони мали змогу не тільки ознайомитись із характером та результатами мінно-вибухових поранень, багато з яких навіть не описані в літературі, а й приймати безпосередню участь у лікуванні таких поранених, їхній реабілітації. До речі, результати лікування поранених у клініці чи не найкращі в Україні. Це було озвучено військовими медиками на конференції « Хірургія на Буковині в умовах військового стану», до проведення якої були залучені інтерни-хірурги.
Це покоління інтернів-хірургів швидше і легше, ніж хірурги старшого покоління, оволоділи навичками електронного документообігу, запровадженого НСЗУ, бо були більш обізнаними із компʼютерними технологіями, виростали, вчились у школі та університеті із гаджетами в руках, не маючи обмежень у доступі до інформації. Проблема їхнього навчання в інтернатурі здебільшого полягала не у викладанні їм нової інформації за спеціальністю, а в умінні розрізняти правдивість добутої ними із недр інтернету інформації, розуміти її суть, шляхи і засоби прикладного застосування – тобто навчити їх клінічно мислити.
Вони легше сприймали запроваджувані НСЗУ нововведення, можливо тому, що не були заангажовані принципами і методами класичної медицини, не сприймали гостро й боляче, як їхні наставники, різницю між медичною допомогою та медичними послугами.
Вони живуть у такий час, коли звичне минуле відходить, а сучасне, хай і не завжди зрозуміле і логічне, стає реальністю і вимагає нових дій. І це будуть їхні дії у майбутньому. Такий час.
Атестаційна комісія засвідчила високий рівень підготовки лікарів інтернів, які вже завтра стануть повноцінними дипломованими лікарями-хірургами і будуть вносити свій посильний вклад у розвиток сучасної хірургії.
Молоді, амбіційні, освічені, працездатні, трошки меркантильні і в міру авантюрні – вони наше хірургічне майбутнє.
Їх ми випускаємо у вільний політ із побажаннями успіхів у професійній реалізації своїх знань і вмінь.
І готові готувати нових інтернів -хірургів, забезпечуючи безперервність і спадковість хірургічних поколінь.
Чекаємо на Вас, майбутні інтерни- хірурги!
