Тепер ми знаєм, що таке війна.
Де волю відбирають у народу.
Її ми не чекали, а вона
Підступно так прийшла до нас зі Сходу…
Свідомість застилає чорний дим
А на вустах – то вірші, то прокльони.
Як це незвично – воювати з тим,
Із ким немає лінії кордону.
Ми назавжди запам’ятаємо руки сміливого, мужнього, гордого, нескореного українського солдата: зранені, у шрамах від осколків гранати, подекуди в мозолях.
Воїне, лицарю славний,
Ти зброю тримаєш в руках,
Щоб на нашу країну-державу
Злий не позарився враг.
На прохання волонтера, керівника ГО «Медичний координаційний центр допомоги військовим» Лесі Хомко викладачі кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії приготували ранозагоюючу мазь для наших захисників.
Щиро дякуємо за консультативну допомогу щодо складу професорам Захарчуку О.І., Заморському І.І, доценту Перепечці М.П.; працівникам аптеки МКП «Аптека №2» та ФП «Аптека Італьяно Фармачія Стаси» за сприяння у виготовленні та медикаментозному забезпеченні лікарськими засобами. 
До доброї справи також долучились фармацевти кураторських груп викладачів кафедри.
Пройде час і знову настане мир в нашій країні, загояться рани, але вони тільки зарубцюються, та пам’ять про Героїв захисників Вітчизни залишиться назавжди.
І буде мир…
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
“Кінець війні, ми ворога здолали!”
