Українська вишиванка – це сила поколінь,
константа минулого,
теперішнього та майбутнього.
Леся Воронюк
Щороку в середині травня (третій четвер) українці відзначають День вишиванки – день національного оберега, у якому закарбовані життєва мудрість наших предків і світосприйняття народу. Таке свято єднає й гуртує нас, українців, незалежно від країни проживання, віросповідання чи політичних поглядів; свято, що репрезентує нашу україноцентричність.
До Міжнародного дня вишиванки на кафедрі суспільних наук та українознавства зорганізовано (Алла Ткач – доцент закладу вищої освіти) й проведено (учасники – студенти 1 курсу 8 групи медичного факультету №1, спеціальність «Медицина») круглий стіл на тему: «ВИШИВАЄМО ПЕРЕМОГУ!»
Робоча зустріч розпочалася хвилиною мовчання для вшанування світлої пам’яті Героїв, які загинули в російсько-українській війні, та словами вдячності кожному захиснику за можливість бути незалежними й вільними.
Модератор заходу Алла ТКАЧ відзначила важливість такого свята нині – у період жорстокої боротьби з російським агресором, розповіла про символізм вишиванки в історії України. Наголосила, що у вітчизняній культурі саме Тарас Шевченко утвердив значущість народного одягу як важливого символу національної самосвідомості; згадала й про інших представників української еліти (Леся Українка, Іван Франко, Юрій Федькович, Микола Лисенко), для яких вишита сорочка була не лише традиційним одягом, а й національною святинею, ДНК родоводу, яскравим атрибутом у дипломатичній, культурно-історичній та громадсько-суспільній діяльності.
Студенти-першокурсники підготували й апробували інформативно-пізнавальні доповіді на теми: «Історія та сакральний зміст української вишиванки: від сивої давнини до нинішніх воєнних реалій», «Про історію виникнення свята», «Етимологічний аналіз лексеми «вишиванка»» (Кирюк Таїсія, Тутунару Аліна, Ящун Ольга). Колорит і зміст візерунків, дизайн сорочок у різних регіонах України цікаво й захоплююче представили Григорова Єлизавета і Полюк Тетяна (презентаційні матеріали). Амаріца Аліна запропонувала колегам-одногрупникам взяти участь у мінівікторині «У вишиванці – таїна століть». Кузьмічова Ірина розповіла про нову локацію у центрі Чернівців – оновлений сквер Дня вишиванки (Кафедральна вулиця, 2), у якому встановлені авторські ліхтарі зі взорами вишиванок. На них є QR-коди, за якими можна прочитати про вишивку кожного регіону нашої країни.
Насамкінець було прочитано поезію сучасного письменника Богдана Томенчука – щемливу до болю, гірку, але правдиву (бо про українське сьогодення…), з глибоким змістом:
Згорбився місяця пів силует,
Всілися круки на браму.
Вишийте, мамо, бронежилет.
Чорним по чорному, мамо.
Білим по білому, мамо, сніги
Під закривавленим сонцем,
Де перестріли нас вороги
з ангелом-охоронцем.
Нас було двоє … Неміряно їх,
А в патронташі – ні грама.
Ангела я захистити устиг,
Ангел не встиг мене, мамо …
Птаха – розпластаний ваш силует.
Сину … Дитино … Синочку …
Вишийте, мамо, бронежилет,
Ніби празнечну сорочку …
Отже, вишиванка – уособлення українця й України! Це живодайна нитка, що єднає покоління й не має права обірватися!
Сьогодні вишита сорочка – це оберігати, вірити, чекати! Це створювати і будувати!
Дорогі студенти, вишиваймо Перемогу! Кожен на своєму місці. Щодня! Великими та малими кроками. З вірою, надією, любов’ю!
Інформацію підготувала
Алла ТКАЧ – доцент закладу вищої освіти
