ДО ДНЯ МАТЕРІ. З давніх-давен перед жінкою поставало питання поєднання кар’єри та сімейного благополуччя. До прикладу, у Древній Греції жінка мала право обирати, однак вибір цей був невеликий і категоричний: або вона виходить заміж, або займається будь-якою іншою справою. Навіть грецька міфологія проводить чітку межу між жіночою кар’єрою та сім’єю.
Наприклад, знаменита войовниця Афіна так і залишилася незайманою, тому що змушена була повністю відмовитися від особистого життя. Чи були її дні цікавими? Ймовірно, так. Адже на рахунку цієї дами безліч перемог, авантюрних пригод та незвичайних трофеїв. Тільки от нащадків своїх майбутнім поколінням вона так і не залишила на цій землі. Але чи можна сказати, що жіноча кар’єра Афіни не склалася? Не можна. А ось дружина Зевса, Гера, кар’єрою не цікавилася взагалі. Вона була чудовою матір’ю та домогосподаркою, не відчуваючи при цьому, на догоду своїм амбіціям, і найменшої тяги до пригод. Задоволена була Зевсова дружина своїм життям? Швидше за все, так. То чи можна вважати її жіночу кар’єру невдалою? Навряд чи.
Сьогодні часи інші. Однак відлуння минулого, незважаючи на емансипацію, дають про себе знати і донині. І ставлення в суспільстві до намагається зробити кар’єру жінці неоднозначно. Багато хто впевнений, що вона не може стати турботливою матір’ю і гарною дружиною. Чи так це? Що в наш час вибирає сучасна жінка – сім’ю чи кар’єру?
Сучасна, особливо слов’янська, жінка найчастіше поєднує роботу і турботу про сім’ю. Вдається їй це, звичайно ж, з чималою працею. У той же час, на кухні вона, – прекрасний кулінар, а на роботі – сумлінний і перспективний співробітник. Адже ще потрібно народжувати та виховувати дітей, робити з ними уроки, прати, прасувати і стежити за собою! Про яку ж кар’єру, здавалося б, може йти мова?!
Може. Якщо в родині є взаєморозуміння, підтримка і довіра її головних дійових осіб.
Запорукою успіху для жінки-матері є міцна та дружня сім’я
Ми звернулися до наших колег, матерів, які виховують трьох діток, та спробували дізнатися секрет успіху поєднання цих, здається не поєднаних речей.
Так, доцент кафедри фармакології Ольга Кметь зазначає: “На мою думку, основним в житті жінки, власне для мене, є сім’я, в якій чути веселий дитячий сміх. Адже, саме діти сприяють кар’єрному росту, самовдосконаленню, ставлять все нові цілі та завдання. Їх можна порівняти з маленькими промінчиками сонця, які зігрівають прохолодну весняну землю; дають енергію молоденьким листочкам, що розкриваються на деревах, веселково виблискують у весняних струмочках. Саме вони дають натхнення до роботи, до здійснення нових планів, завдань, що ставиш перед собою. Ці маленькі рученятка, їхні ніжні грайливі погляди, веселі посмішки та радісний сміх змушують забувати будь-яку втому, недоспані ночі й рухатися все вперед та вперед до здійснення своїх задумів. Звичайно, дуже важливо, коли ти відчуваєш поруч міцне, мужнє чоловіче плече, яке підтримає тебе у будь-яку хвилину. Не менше значення має спільна професія та творчий пошук. І це дуже відчувається в колі сім’ї: у свої 5 років донечка знає назви багатьох препаратів, їхнє застосування; найстарша доця готує доповіді про використання гігієнічних основ, як попередження багатьох захворювань серед школярів; найменша ще тільки починає говорити, але, звичайно, у маленькій голівці уже залишаються слова пов’язані з медициною. Отже, запорукою успіху для жінки-матері є міцна та дружня сім’я”.
Отже, в арсеналі сучасної жінки є все необхідне, щоб, успішно поєднувати пересування по етапах кар’єрного росту з щастям і взаєморозумінням в сім’ї. Це неправда, що самодостатня жінка приречена на самотність. Однак будівництво щасливої родини, навіть якщо йому не заважає прагнення створити кар’єру, вимагає значних зусиль. Що вже тут говорити про жінку, що займається бізнесом або будь-якою іншою справою? Навіть якщо бабусі із задоволенням допомагають няньчити дітей, навіть якщо в родині вистачає грошей на куховарку й покоївку, все одно залишаються інші складнощі, будь то ревнощі чоловіка, заздрість до успіхів або щось інше.
Виховання дітей – складний багатоетапний процес, який вимагає багато часу та зусиль
Дуже цікавим є погляд на цю дилему асистента кафедри дерматовенерології, матері трьох діток Надії Бродовської: “Виховання дітей – складний багатоетапний процес, який вимагає багато часу та зусиль. Чи можливо поєднати професійну діяльність з вихованням трьох дітей? Можливо, якщо у мами все сплановано: школа, садочки, побут і в допомогу – бабуся і дідусь або ж няня. Дійсно з’являється достатньо часу, щоб займатися професійною діяльністю. Але все це не заміняє маму, а діткам, особливо маленьким (як в моєму випадку) потрібна мама реальна, любляча, розуміюча, завжди готова допомогти з домашнім завданням, пошкодувати через подряпину або просто посидіти поряд. Тому, на мою думку, в повній мірі поєднати професійну діяльність і виховання дітей досить складно”.
Відомо, що у сучасному світі жінок вже набагато більше приваблюють лаври бізнес-леді, кар’єра нарівні з чоловіками, ніж роль домогосподарки у великій родині. І навіть якщо вона спробує поєднувати багатодітний дім і кар’єру, це навряд чи вдасться: віддані роботі сили вимагають відновлення, і жінці в будинку потрібен вже тільки відпочинок. А дітям потрібна мати, няня повністю її ніколи не замінить. Але саме в багатодітній родині, навіть за відсутності бабусь, дідусів та нянь ця проблема вирішується, адже старші діти вже самі можуть доглянути за молодшими, зайняти їх, пограти. І це чудово відразу в декількох моментах: у батька і матері залишається час для вирішення інших завдань, а діти звикають піклуватися один про одного, вчаться бути терплячими та відповідальними. Їм багато чого доводиться робити самостійно, і завдяки цьому вони опановують багато навичок раніше однолітків, виростають набагато краще пристосованими до життя. Крім того, у своєму родині-колективі діти звикають підкорятися старшим, цінувати дисципліну, відносини, бути терпимими до їхніх вимог, поблажливими до помилок.
І я, як мати двох діток, цілком згідна з тим, що діти – це квіти нашого життя. Вони вчаться та навчають, кличуть на допомогу та допомагають, творять й є натхненням… Це все найкраще, що може трапитися з нами…
Матеріал підготувала: Яна Телекі, асистент кафедри внутрішньої медицини
