ДО ДНЯ ПУЛЬМОНОЛОГА. Близько 10 тисяч жителів нашої області стоять на обліку в місцевих лікувальних закладах як хворі на бронхіальну астму. Виявляється, що це доволі низький показник як для такого поширеного в усьому світі захворювання. Ми менше хворіємо, чи справа дещо в іншому?
Наше здоров’я та самопочуття – це, найперше, наші звички, наш спосіб життя, це екологія, традиції… Про профілактику захворювань переважна більшість з нас дбає мало, часто біжимо до лікаря тільки тоді, коли падаємо з ніг у прямому значенні цього слова, коли на лікування вже доводиться витрачати шалені гроші й нерви наших рідних. Особливо лякаємося тоді, коли спирає в грудях і нічим дихати. Й при цьому страшенно боїмося, що лікар може виявити астму.
Про профілактику захворювань переважна більшість з нас дбає мало, часто біжимо до лікаря тільки тоді, коли падаємо з ніг у прямому значенні цього слова, коли на лікування вже доводиться витрачати шалені гроші й нерви наших рідних.
До речі, людина за добу вдихає до30 кілограмівповітря, що чи не в 15 разів більше від кількості випитої нею впродовж доби рідини. Якість повітря прямо пов’язана з хворобами дихальних шляхів. А повітря, яким ми з вами дихаємо, не стерильне, його забруднюють автомобілі, пліснява, порох, інфекції, дим від спалювання сміття, куріння, смердючі запахи з каналізації, від діючих виробництв, різні шкідливі випари й викиди… Нічого й дивуватися, що ми швидко втомлюємося і так часто хворіємо. Можете собі уявити, скільки токсичних речовин міститься в цих 30 кілограмах повітря і скільки гидоти накопичується в наших дихальних шляхах. На боротьбу з ними витрачається близько 80% ресурсів імунної (захисної) системи організму, яка часто не витримує таких непосильних для неї навантажень.
Уже можна харчуватися винятково екологічно чистими продуктами, пити лише очищену воду, та неможливо захистити себе від бруду з повітря, тому що його не купиш. На справжню катастрофу сьогодні перетворюється тривале перебування людей в офісах, у приміщеннях, які не провітрюються, транспорті… Кондиціонери досить часто самі стають причиною поширення інфекції, адже фільтри в них не міняють щодня, як це годилося б.
Від хвороб, першопричиною яких стало вдихання брудного повітря, людей втрачаємо більше, ніж від автомобільних катастроф.
Поширені хвороби бронхів – це велика проблема нашого часу. Так, упродовж року пацієнтами стаціонару відділення пульмонології обласної лікарні стають понад 1300 осіб, з яких не більше 150-200 мають захворювання нижніх дихальних шляхів (ті ж запалення легень), решта – з проблемами верхніх дихальних шляхів: бронхіти, трахеїти, бронхіальна астма.
Бронхіальна астма (з грецької – тяжке дихання, ядуха) – алергічне захворювання, що спричиняє задишку. Напади бронхіальної астми зумовлюються спазматичним скороченням м’язів стінок дрібних і середніх бронхів. Спазм виникає внаслідок рефлекторного подразнення блукаючого нерва. Одночасно підвищується виділення слизу, який виробляється внутрішнім шаром стінки бронхів, настає гострий набряк слизової оболонки бронхіальних шляхів і звуження просвіту бронхів.
Напади бронхіальної астми, хвороби хронічної, виникають переважно вночі, тривалість їх – від кількох хвилин і до кількох годин. Його може викликати перевтома, нервові переживання, недосипання впродовж кількох ночей поспіль, навіть переїдання. Ознаки нападу: ядуха, кисневе голодування організму, виділення склоподібної мокроти, підвищене серцебиття; в легенях вислуховуються свистячі хрипи, людина починає панікувати.
Головна причина поширення бронхіальної астми – це спосіб життя сучасної людини. Чим вищий рівень життя суспільства – тим більше в країні астматиків.
Головними причинами розвитку астми, окрім спадкового фактору, стають куріння, несприятливі виробничі умови (загазованість, задимленість, контакт зі шкідливими випарами, отрутами тощо), інші об’єктивні чинники. Не додає здоров’я й те, що сьогодні більшість людей дуже втомлюються від сидячої роботи, постійно переживають стресові стани, мало сплять, мало рухаються, надмірно вживають вуглеводи (білий хліб, цукор, здобну випічку, солодощі), а також сіль, якої забагато в соліннях, оселедцях, засоленому салі…
Бронхіальна астма – не вирок
Традиційно, діагноз “бронхіальна астма” сприймається пацієнтами як вирок. Дарма! Ті, хто страждає на астму, сьогодні живуть довше від інших людей. Маємо таку офіційну статистику. Дехто з фахівців пояснює це тим, що людина час від часу переживає кисневе голодування, яке супроводжує й довгожителів гірських місцевостей. Астматики рідко хворіють на серцево-судинні захворювання та на онкологію, що нині є основними причинами смертності. Гіперчутливість організму астматика дозволяє діагностувати й інші хвороби на ранніх стадіях розвитку.
Раніше, коли для лікування бронхіальної астми застосовували препарати у пігулках, які більше шкодили людині, ніж їй допомагали, адже “проходилися” практично по всіх без винятку органах, була інша ситуація. Нині ж широко застосовуються інгалятори, які діють місцево, локалізовано, не зачіпаючи інших органів.
Інгаляторні ліки дозволили покращити якість життя цих людей. Посильні заняття спортом стали звичними для астматиків. Футбольні вболівальники могли примітити, що у перервах матчів деякі славетні футболісти, той же Девід Бекхем, астматик зі стажем, користуються протиастматичними інгаляторами.
Бронхіальна астма часто маскується під хронічний бронхіт, який недобросовісні колеги лікують антибіотиками, лікують довго, тоді як причина – в алергії, симптоми якої лише треба зняти. І робиться це швидко.
Що мусить насторожити?
Тривалий надривний кашель. Якщо він упродовж двох-трьох тижнів і довше вимучує вас (а бронхіти, як правило, довше тижня не тримаються), не списуйте це ні на застуду, ні на бронхіти, а, відвідавши дільничного терапевта, просіть скерування до пульмонолога.
Щоб уберегтися від бронхіальної астми, якщо маєте до неї схильність, – більше рухайтеся, але не перевтомлюйтеся фізично, знайте міру в їжі, не куріть, звикайте до їжі без надлишку солі, звертайтеся за допомогою до пульмонолога. Якщо вам встановлено діагноз “бронхіальна астма”, суворо дотримуйтеся умов її лікування. Це сьогодні стало можливим і доступним.
Матеріал підготувала: Світлана Коваленко, доцент кафедри внутрішньої медицини
