• Українська
  • English
Профілактика ревматичної хвороби серця
Профілактика ревматичної хвороби серця

Профілактика ревматичної хвороби серця

ПОГЛЯД ФАХІВЦЯ. Ревматична лихоманка (ревматизм) – це захворювання сполучної тканини, яке має аутоімунний механізм розвитку, пошкоджує переважно оболонки серця та суглоби. Причиною даної хвороби в більшості випадків є перенесена гостра стрептококова інфекція у схильних до захворювання осіб, головним чином у молодому віці. Також надається увага алергійній природі виникнення ревматичної хвороби, інфекційно-токсичним ураженням, вірусам, спадковому чиннику. Часто спостерігаються випадки сімейних захворювань ревматичної хвороби.

Ревматична хвороба найчастіше проявляється ураженням суглобів (розвивається артрит), серця (кардит), нервової системи (хорея), а також, хоча і рідко шкіри (кільцеподібна еритема, ревматичні вузлики).

Початок захворювання.

Хворі можуть скаржитися на гарячку, біль в суглобах, загальну слабкість

Класичним початком (дебютом) захворювання є розвиток симптомів артриту через 1-2 тижні після перенесеної гострої або загострення хронічної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, ГРІ), або симптомів кардиту, але через 3-6 тижнів.

Симптомами ревмокардиту найчастіше є малоінтенсивний біль або неприємні відчуття в ділянці серця, підвищена пітливість, лихоманка, швидка втома, задишка, серцебиття, перебої в роботі серця. Пізніше можуть з’являтися набряки ніг, відчуття важкості в правому підребір’ї.

Симптомами ревматичного артриту є поява в суглобі набряку, місцевого почервоніння, місцевого підвищення температури, болю та обмеження рухливості через больовий синдром та ексудативно-проліферативні зміни. Особливостями саме ревматичного артриту є ураження великих суглобів (найчастіше це колінні, гомілково-ступневі суглоби. Для цього виду артриту притаманна так звана летючість (мігруючий характер), тобто вчора, наприклад, спостерігалося ураження правого колінного суглобу, а сьогодні спостерігаються симптоми лівого.

Ревматичний артрит – це переважно симетричний артрит, з доброякісним перебігом, тобто при лікуванні спостерігається швидка позитивна динаміка, особливо при застосуванні відповідного лікування, і в майбутньому практично ніколи не відбувається формування деформацій суглобів.

Симптоми малої хореї при ревматичній лихоманці спостерігаються відносно рідко в дитячому віці, тобто в педіатрії. Батьки таких діток можуть звернутися до лікарів з приводу того, що дитина почала безпричинно тягнути ніжку, кривлятися, неадекватно реагувати на оточення, стає плаксивою, роздратованою, в’ялою, якщо це дитина шкільного віку – може спостерігатися зміна почерку. У таких дітей спостерігаються гіперкінези, м’язова дистонія, порушення статики та координації при рухах, психопатологічні прояви. У медичній практиці описано ряд симптомів, які можуть допомогти лікареві верифікувати (підтвердити) ураження саме цієї системи.

Шкірні прояви, про які ми говорили раніше (кільцеподібна еритема та ревматичні вузлики) неприємних суб’єктивних відчуттів для пацієнтів не створюють.

Найчастіше ревмачна хвороба починається у дітей у віці 7-15 років. Жінки страждають на ревматичну хворобу серця утричі частіше, ніж чоловіки, проте в зрілій віковій категорії ця відмінність зникає.

За останні 10-15 років клінічна картина ревматизму помітно змінилася: частіше спостерігаються первинно-хронічні форми захворювання з латентним (скритим) або безперервно-рецидивуючим перебігом.

Статистика по Україні.

В Україні нараховують приблизно 230 тис. хворих на ревматичну хворобу. Щорічно реєструється приблизно 6 тисяч хворих, з яких третина люди молодого та працездатного віку, а це у свою чергу з часом призводить до інвалідизації.

На сьогоднішній день, на жаль, немає тенденції до зниження захворюваності на ревматизм.

При невчасному зверненні пацієнта до лікаря, або невчасно розпочатому лікуванні захворювання ревматична лихоманка переходить у хронічну форму, коли поступово починають формуватися вади серця, які у свою чергу з часом можуть призвести до розвитку серцевої недостатності (набрякам ніг, задухи, серцебиттю, аритміям, збільшенню печінки, тощо). Здебільшого провокуючими моментами є переохолодження, хронічні інфекції, особливо ураження мигдаликів.

Від вчасного та адекватного лікування залежить швидкість прогресування хвороби. І тут велику роль відіграють вчасні звернення до отоларингологів (ЛОР-лікарів), педіатрів, дільничних терапевтів, сімейних лікарів. Якщо діагноз ревматичної хвороби вже підтверджений, то такі пацієнти повинні знаходитися на диспансерному обліку за місцем проживання. А коли виникає питання оперативного втручання з приводу вади серця – на допомогу приходять кардіохірурги.

Профілактика хвороби

Оптимальними профілактичними шляхами подолання ревматизму є лікування хронічних тонзилітів, фарингітів, ангін. Адже роль бета-гемолітичного стрептококу на сьогодні не втрачає свою актуальність. За необхідності, якщо є покази, то слід проводити тонзилектомію (видалення хронічно вражених інфекцією мигдаликів), але це питання вирішує отоларинголог, після обстеження ЛОР-статусу. Другий момент – це підвищення імунітету в таких пацієнтів постійна підтримка його на належному рівні.

Ну, а якщо діагноз верифіковано, то тут важливою є систематична профілактика за відповідною програмою, затвердженою МОЗ України.

Гостра ревматична гарячка триває близько 6-12 тижнів. Чим швидше розпочинається лікування, тим більша ймовірність того, що лікарям вдасться швидше досягти значного покращення та запобігти формування у пацієнта вади серця. Але слід пам’ятати народний вислів, що “ревматизм – це хвороба, яка лиже суглоби і кусає серце”. Тут відображається глибока сутність хвороби: через маловираженість симптомів кардиту хворий не відразу звертається до лікарів, відкладаючи візит до “кращого часу”, а втрачений час пізніше проявиться у формуванні вад серця, які вже, на жаль, не мають зворотнього розвитку.

Первинна профілактика ревматичної хвороби – це боротьба з джерелом інфекції – санація вогнищ, які можуть в майбутньому призвести до виникнення гострої ревматичної лихоманки. Слід одягатися відповідно сезону, уникати переохолоджень постійно вести здоровий спосіб життя,загартовувати організм (ранковими зарядками, прогулянками на свіжому повітрі), дбати щоб їжа завжди була вітамінізованою фруктами, овочами, була свіжою та якісною.

Вторинна профілактика є довготривалою. Найшвидше формування вади (мітральної недостатності) наростає через 4-6 місяців від початку виникнення гострої ревматичної лихоманки, а найдовше (2,5-3 роки) формується аортальний стеноз (звуження). Саме цей термін покладений в основу тривалості біцилінотерапії.

Враховуючи тривалість вторинної профілактики, прогноз хвороби – краще дійсно ревматичну хворобу попередити, ніж лікувати.

Матеріал підготували: професор Олександ Федів, завідувач кафедри внутрішньої медицини та доцент кафедри Лариса Волошина

Корисно знати