ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Розумова відсталість відноситься до найбільш поширеної патології дитячого віку. За даними ВООЗ, розумова відсталість широко поширена в усьому світі й виявляється в 1 – 3% населення. Відзначається перевага серед хворих осіб чоловічої статі. Це пояснюється більшою кількістю антенатальних і постнатальних порушень серед осіб чоловічої статі в порівнянні з жіночою, зчепленим з Х-хромосомою успадкуванням даного захворювання, а також погіршенням екологічної ситуації у світі, підвищенням рівня і якості медичної допомоги й тим, що внаслідок цього збільшилась кількість дітей, що виживають, з вадами розвитку й дефектами центральної нервової системи, зростанням загальної тривалості життя.
Статистика
Не зважаючи на безперечні досягнення в дослідженнях причин розумової відсталості, у багатьох випадках вони залишаються невідомими (за різними підрахунками, від 50 до 90%). Такі форми даної патології відносять до “недиференційованих”, на відміну від “диференційованих”, при яких відомі причини або достатньо вивчена клінічна картина.
В Україні за останні роки зросла кількість дітей, що потерпають від нервово-психічних розладів, що обумовлюється дією багатьох чинників: економічних, екологічних, соціальних, біологічних, психологічних. І в цьому ракурсі надзвичайно важливими є процеси, які відбуваються, зокрема, в головному мозку дитини, що формується, починаючи від моменту зародження нового життя і до трьохрічного віку. Саме в перші три роки життя закладається фундамент всієї подальшої психічної діяльності людини, тому що в цей період формуються розумові здібності (80%), закладаються основи особистості, а це – основа майбутнього здоров’я і соціального благополуччя. Саме тому батькам, усім медичним працівникам і вихователям ясельних груп дошкільних закладів, які спостерігають за дітьми у цей віковий період, варто знати критерії розвитку психічної діяльності дитини з перших місяців життя і до трьох років.
Розумова відсталість
Розумова відсталість, або ретардація (олігофренія) – це стан загальмованого або неповного розвитку психіки, вродженого або набутого в ранньому дитинстві (до трьох років) характеру, що характеризується порушенням здібностей, що забезпечують загальний рівень інтелектуальності (когнітивних, мовних, моторних і соціальних).
Дитина з розумовою відсталістю проходить у своєму розвитку ті самі етапи, що й здорова дитина, але повільніше. Ріст і розвиток розумово відсталої дитини можуть зупинитися, перш ніж усі етапи будуть пройдені, що заважає дитині адаптуватися до умов життя і придбати самостійність. Подібно дітям з нормальним інтелектом, розумово відсталі діти розвиваються швидше в одних галузях і повільніше в інших. Наприклад, у розумово відсталої дитини може спостерігатися практично нормальне опанування загальними руховими навичками, але в той же час значне відставання розвитку мови. Виділяють чотири ступені тяжкості розумової відсталості: легка, помірна, важка, глибока.
Термін “олігофренія” для позначення всієї групи вродженого і набутого в ранньому дитинстві недоумства запропонував наприкінці ХIХ століття німецький психіатр Е. Крепелін. Причини олигофреній різноманітні. Всі фактори, здатні викликати розумову відсталість, поділяються на спадкові та обумовлені зовнішніми впливами, які діють на плід, що розвивається, через організм матері під час вагітності або ушкоджують мозок дитини віком до трьох років. Розумова відсталість часто супроводжується вадами розвитку окремих органів і систем. Ці вади бувають настільки типові, що на їх підставі можна поставити діагноз ще до того, як виявиться психічне недорозвинення, наприклад мікроцефалія, хвороба Дауна.
Крім того, можливий поєднаний вплив даних факторів. До теперішнього часу відомо більше 300 різних спадково обумовлених захворювань, що супроводжуються вродженою розумовою відсталістю.
Серед хромосомних аномалій, пов’язаних з олігофренією, виділяють хворобу Дауна, ензімопатичні форми олігофренії (фенілкетонурія, галактоземія), синдром Марфана й ін. Хвороба Дауна відноситься до олігофреній, обумовлених хромосомними аномаліями, пов’язана із зайвою 21 хромосомою. Частота хвороби серед новонароджених коливається в межах від 1:600 до 1:900. Встановлено, що чим старше мати, тим більше ризик появи дитини з хворобою Дауна. Діти мають невелике зріст, короткі кінцівки порівняно з довжиною тулуба, короткі пальці (великий палець розташований низько, мізинець викривлений), невеликий череп. Верхня щелепа часто недорозвинена, нижня виступає. Вуха маленькі, деформовані. Волосся на голові сухе, рідке. Велике значення для діагностики мають атипово розташовані складки на долонях, зміна дактилоскопічного малюнку. Статеві органи і вторинні статеві ознаки недорозвинені.
Як правило, розумова відсталість необоротна, проте, розвиток деяких типів розумової відсталості, залежно від певних причин, може бути попереджено завдяки профілактичним заходам.
Психопрофілактика
Галузь психіатрії – психопрофілактика – займається розробкою заходів по попередженню психоневрологічних захворювань і їх наслідків, а також психосоматичних розладів. Одним з найважливіших завдань її є попередження виникнення розумової відсталості. На сьогоднішній день виділяють первинну, вторинну і третинну психопрофілактику.
До первинної психопрофілактики відносяться заходи, спрямовані на попередження психічних захворювань у здорового населення. Вторинна психопрофілактика включає заходи, які передбачають лікування психічного захворювання, виявленого на початковій стадії розвитку, з метою припинення патологічного процесу на початковому етапі, недопущення розвитку гострої форми хвороби, важких її проявів та переходу в хронічну форму. До третинної психопрофілактики відносять роботу з хворим, яка б попереджувала його інвалідизацію у випадку психічного захворювання.
Психопрофілактика включає в себе ряд заходів по використанню природних, кліматичних, гігієнічних, медико-біологічних та інших факторів, які впливають на біологічні механізми розвитку і функціонування організму. Це попередження спадкової патології (медико-гігієнічна консультація); припинення дії проникаючої радіації, побутової інтоксикації (в тому числі алкоголю і нікотину), хронічних фізичних і психічних навантажень і інших шкідливих зовнішніх факторів (шуму, забруднення води, землі, повітря токсичними відходами), забезпечення повноцінного і раціонального харчування, житлово-побутових умов, санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку; своєчасне і повноцінне лікування соматичних захворювань батьків і дітей (особливо матерів у період вагітності), правильна організація пологів; забезпечення правильної організації і ощадливіших умов праці для вагітних на виробництві, запобігання порушень техніки безпеки.
Мета медико-генетичного консультування – визначення ступеню ризику виникнення спадкового психічного захворювання у майбутнього або уже існуючого покоління самого хворого або кого-небудь з його родини. В залежності від результату, вирішуються питання шлюбу, дітонародження, а в перспективі – введення в практику широкого діагностичного спостереження за контингентом населення з підвищеним ризиком виникнення психічного захворювання.
Важливо пам’ятати, що спосіб життя майбутньої мами, її харчування – все створює основу здоров’я майбутнього малюка. А нестача вітамінів може стати причиною порушень фізичного і розумового розвитку дитини. У значній мірі збільшується ризик народження дітей з різними відхиленнями у розвитку та малою масою тіла.
Існує думка, що добре збалансований щоденний раціон вагітної жінки містить достатню кількість вітамінів, мікроелементів, і в цьому випадку не потрібно додаткового призначення мультивітамінних комплексів. Однак, за європейськими даними, вітамінна недостатність у вагітних складає 20 – 30% навіть при найбільш збалансованому та різноманітному раціоні харчування. Так, фолієва кислота забезпечує необхідну швидкість росту і розвитку майбутньої дитини, особливо на ранніх термінах вагітності. Дефіцит її суттєво підвищує ризик розвитку у плода вроджених вад, зокрема, дефектів нервової трубки, гідроцефалії і аненцефалії. Для запобігання порушень розвитку нервової трубки в ембріона жінка повинна щодня приймати не менше 800 мкг (0,8 мг) фолієвої кислоти як до, так і протягом всієї вагітності.
Ряд країн вже реалізує державні програми по запобіганню вроджених вад розвитку. Ці програми складаються з освітньої частини, роз’яснюють медичним фахівцям і жінкам – майбутнім мамам шляхи профілактики виникнення вад розвитку плоду, і стимулюючої частини – компенсації 70-80% вартості полівітамінних препаратів, що містять фолієву кислоту.
В зв’язку із загальними (соматичними, інфекційними) захворюваннями та іншими причинами відбувається затримка розвитку – загальна або часткова. Загальна психічна недостатність буває нерідко вираженою, і як діагноз: розумова відсталість. Фактори, пов’язані з захворюванням матері, що сприяють затримці розвитку плоду – вади серця з недостатністю кровообігу, гіпертонічна хвороба, васкуліти і артеріїти, інфекції сечової системи. Значну роль мають інтоксикації, пов’язані з вживанням вагітною алкоголю, наркотиків і курінням, а також вік жінки, погані соціально-економічні умови життя, проживання в умовах високогір’я.
Дефіцит йоду
Актуальним для нашої місцевості є повноцінне харчування матері з обов’язковою профілактикою йододефіциту. Взагалі в Україні у йододефіцитних фрегіонах мешкають приблизно 70% населення, на Буковині від нестачі цього елемента потерпають гірські райони – Путильський, Вижницький, а також Кіцманський. Така ситуація особливо небезпечна для дітей, оскільки недостатнє надходження йоду в організм посилює ризики і може спричинити важку ступінь розумової відсталості. Підтвердженням цього факту служать результати великої кількості проведених досліджень, які показали, що дефіцит йоду в навколишньому середовищі негативно впливає на розвиток інтелектуальних здібностей дитини (до 20% знижує розумові здібності).
Профілактика йододефіциту – глобальна проблема, що потребує вирішення, – саме такого висновку дійшли учасники круглого столу з питань організації та проведення масової і групової йодної профілактики в Україні, що був організований 22 листопада 2013 року в м. Києві організаціями UNICEF, GAIN, ICCIDD спільно із ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України”.
В деяких випадках недостатність психічного розвитку виявляється малопомітною і проявляється уже в дорослому віці у формі дитячої наївності та оцінюється як психічний інфантилізм. Такі особи у віці 25 – 30 років виглядають як підлітки, у них відзначається недостатність росту і маси тіла. Внаслідок незрілості вони часто потрапляють під чужий вплив: при попаданні таких дітей до антисоціального середовища часто зловживають алкогольними напоями, наркотиками, можуть скоювати злочини.
Для своєчасного попередження народження дітей з вродженими вадами розвитку та спадково-дегенеративними захворюваннями необхідні генетичні консультації до планування вагітності та у першому триместрі вагітності: спостереження акушера-гінеколога за перебігом вагітності; психологічні тренінги, підготовка до родів.
Профілактика олігофренії багато в чому залежить від відповідного обстеження вагітних на сифіліс, токсоплазмоз, резус-приналежність крові і т.п. Зокрема, профілактика природженого сифілісу і зв’язаний з ним олігофренії полягає в попередженні зараження і превентивному лікуванні вагітних, хворих на сифіліс.
Профілактика токсоплазмозу пов’язана з епідеміологічними заходами і усуненням ендемічних вогнищ, превентивним лікуванням інфікованих токсоплазмозом вагітних. Успішність лікування і профілактика “ядерної жовтяниці”залежать від своєчасного встановлення у матері негативного резус-фактору і титру резус-антитіл. До профілактичних заходів можна віднести і поліпшення допомоги вагітним і допомоги породіллі. Велике значення має попередження інфекцій і травм новонароджених і маленьких дітей.
Коректувальні лікувально-педагогічні заходи дуже важливі в подоланні олігофренічного дефекту.
Провідне значення мають олігофренопедагогіка, трудове навчання і професійне пристосування, які залежать від вираженості і клінічних особливостей олігофренії, а також від віку хворих (навчання дітей і професійне пристосування дорослих). Профілактика олігофренії і схожих з нею форм розумової відсталості багато в чому залежить від соціальних заходів, направлених на поліпшення середовища і виховання.
Динамічне і постійне спостереження за дитиною до трьох років забезпечить своєчасне виявлення порушень в її психічному розвитку, і чим раніше, тим ефективнішим буде кінцевий результат реабілітації, що є запорукою профілактики розумової відсталості у дітей.
Матеріал підготувала: Тамара Смірнова, асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології імені С.М.Савенка
