ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. В пору холодів та активізації гострої респіраторної інфекції та грипу люди все частіше відвідують аптеки в надії знайти там засоби здатні уберегти їх від захворювання. У всіх на слуху теза, що причиною більшості інфекційних хвороб є віруси, а допускає до розвитку захворювання слабкий імунітет, тому й зводяться ці пошуки, переважно, до придбання різноманітних засобів, здатних подолати вірус та покращити імунітет.
І досить часто вибір паде на препарати індукторів інтерферонів – групу лікарських засобів, що власне так і позиціонуються.
Індуктори інтерферону – це група речовин природного чи синтетичного походження, які стимулюють в організмі людини продукцію власного інтерферону, що сприяє формуванню захисного бар’єру, який запобігає інфікуванню організму вірусами та бактеріями, а також регулює стан імунної системи та пригнічує ріст злоякісних клітин.
А що таке інтерферони?
Це клас білків, що виділяються клітинами організму людини (та більшості хребетних тварин) у відповідь на появу чужорідних речовин, таких як віруси, деякі інші інфекції пухлинні білки. Заражаючи клітину, вірус починає реплікувати свій геном всередині неї та розмножуватися, вбиваючи цю клітину. У відповідь, заражена клітина починає продукцію інтерферону, який вступає в контакт з сусідніми клітинами, роблячи їх несприйнятливими до вірусу. Інтерферон діє, запускаючи каскад реакцій, що приводять до придушення синтезу вірусних білків. Окрім того, інтерферон викликає і цілий ряд інших біологічних ефектів, зокрема, впливає на імунну систему та пригнічує розмноження ракових клітин. Умовно, ця дія відбувається шляхом активізації запалення, тому побічною дією інтерферонів можуть бути деякі симптоми, притаманні для інфекційних хвороб – підвищення температури тіла, нудота, головний, м’язовий біль, тощо.
Зважаючи на біологічні ефекти інтерферону, препарати як індукторів так і самих інтерферонів мають цілий ряд показів, протипоказань, пересторог до призначення та не можуть розглядатися як ліки для самостійного використання (втім, як і будь-які інші). Індуктори інтерферону слід використовувати лише за призначенням лікаря та, бажано, заздалегідь до очікуваної інфекції. Так як, природними індукторами синтезу інтерферону є віруси, а в період підвищеної захворюваності на ГРВІ та грип кількість вірусів й так підвищена, то під їх впливом здорова імунна система необхідну кількість інтерферону синтезує й без медикаментозних індукторів. Якщо в цей період використовується ще й індуктор, то він підвищить рівень інтерферонів більше потреби, що вряд чи допоможе хворому (а, навпаки, може посилити запалення та призвести до ускладнень) та призведе до виходу інтерферону із “запасів на чорний день”. Окрім того, дія на клітини (синтезованого внаслідок індукції) інтерферону призводить до пригнічення синтезу білків в цих клітинах, внаслідок чого вихід нових порцій інтерферону у відповідь на наступну дозу препарату стає раз ввід разу слабкішим. Отже, часте, самостійне використання індукторів інтерферонів призводить до їх неефективності. А клітини, що синтезують інтерферон, при частому впливі на них гинуть. Тому, неконтрольований прийом індукторів інтерферонів спричиняє не лише послаблення їх активності, а ще й ослаблює імунну систему.
Матеріал підготувала: доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Галина Коваль
