• Українська
  • English
Невідкладна допомога при отруєннях алкоголем та його сурогатами
Невідкладна допомога при отруєннях алкоголем та його сурогатами

Невідкладна допомога при отруєннях алкоголем та його сурогатами

ФАХІВЦІ БДМУ КОНСУЛЬТУЮТЬ. Проблема надмірного вживання алкоголю в сучасному суспільстві надзвичайно актуальна. Негативний вплив алкоголю на організм людини очевидний і не викликає сумніву. Будь-яка доза алкоголю, навіть така, що не викликає сп’яніння, завдає шкоди організму людини.

Серед побутових отруєнь основне місце займають отруєння алкоголем та його сурогатами. Гострі отруєння етиловим спиртом (етанолом) пов’язані з прийомом чистого спирту чи напоїв, які містять більш 12% етилового спирту. Доза алкоголю, яка призводить до отруєння, індивідуальна, оскільки залежить від віку людини, статі, маси тіла та фізичного стану. Найбільш чутливі до алкоголю діти та підлітки.

Зазвичай організм може переробити алкоголь, однієї пляшки пива ємністю 0,3 літра приблизно за одну годину. Швидкий темп прийому алкоголю, п’яти чи більше тостів поспіль, спричинює різке підвищення вмісту алкоголю в крові та може викликати алкогольне отруєння. Уживання 0,5 – літрової пляшки дорослою людиною викликає алкогольне отруєння, проте ця сама доза, розподілена упродовж дня, тільки підтримує стан сп’яніння. Етанол швидко всмоктується через шлунково-кишковий тракт і в незмінному стані всмоктується у кров. Газовані та міцні (понад 30% вмісту алкоголю) напої – швидше. Їжа, яка знаходиться в шлунку (жири, картопля, м’ясо тощо), уповільнює всмоктування алкоголю і до 30 % адсорбує його. Як правило, до 90 % алкоголю окислюється в печінці, а 10% – у незмінному стані виводиться з організму із сечею та повітрям через легені за 7-12 год. Основним ферментом, який окисляє алкоголь в організмі, є алкогольдегідрогеназа (АДГ). Цей фермент виробляє печінка. Упродовж години в організмі людини окислюється в середньому близько 8 мл етилового спирту.

Етанол впливає на центральну нервову систему

Етанол впливає на центральну нервову систему, створюючи картину загального порушення свідомості, ейфорії – так званий стан алкогольного сп’яніння. Смертельна доза етанолу в середньому становить 300-400 мл 96% спирту, вжитого за 1 год. і 250 мл 96% спирту, вжитого впродовж 30 хв. Токсичний ефект має і сам етанол та його метаболіт ацетальдегід. Токсична дія етанолу значно посилюється за наявності в ньому сивушних масел та після додавання шкідливих речовин з метою поліпшення смаку, запаху і кольору. У результаті незаводського виготовлення алкогольних напоїв зміст шкідливих додатків може досягати 2% від вмісту алкоголю.

Отруєння сурогатами алкоголю

Окрім алкогольного, можливе отруєння сурогатами алкоголю, до яких належать речовини, що, крім етилового спирту, містять різноманітні домішки (денатурат, клей ПФ, лосьйони, одеколони) та інші одноатомні високотоксичні спирти (метиловий спирт, етилен-гліколь, антифриз, гальмівна рідина). Метиловий спирт у дозі 20-30 мл може викликати важке незворотне ураження сітківки, зорового і слухового нервів. Також до отруєння можуть призвести різні спиртові настоянки та ліки, зокрема власного виготовлення, призначені для дозованого крапельного чи зовнішнього застосування. Чимало з них можуть спричинити гостре порушення серцевої діяльності, судоми, ураження печінки, нирок.

Симптоми алкогольного отруєння

Отруєння алкоголем характеризують такі симптоми: біль у животі, нудота, блювота, слабкість, запаморочення, слинотеча, жорстке й прискорене дихання, холодний піт, різке збільшення частоти пульсу, артеріального тиску, який згодом знижується, блідість шкіри, розширення зіниць.

У важких випадках алкогольне отруєння розвивається гостро і його характеризує повна втрата свідомості (кома). Людину яка перебуває в алкогольній комі, на відміну від сну чи сп’яніння, неможливо розбудити ні словесними, ні тактильними подразниками.

Найбільш загрозливими для життя є розлади дихання, та послаблення серцевої діяльності. Частою причиною порушення дихання є механічна перешкода в дихальних шляхах унаслідок западання язика, накопичення слини, слизу, блювотних мас у ротовій порожнині, в рото- і носоглотці, у важких випадках – потрапляння блювотних мас в трахею чи бронхи. За появи механічної перешкоди дихання затрудняється під час вдиху, стає хриплим, булькаючим. За таких умов може наступити зупинка дихання через параліч дихального центру, спричинена прямою токсичною дією алкоголю на головний мозок. Провісником цього є уповільнення частоти дихальних рухів грудної клітини до 10–12 на хвилину, поверхневе дихання.

Коли виникає підозра на алкогольне отруєння, потрібно негайно викликати карету швидкої допомоги. До приїзду бригади лікарів потрібно надати першу долікарську допомогу.

Перша долікарська допомога при алкогольному отруєнні

Якщо потерпілий у свідомості, але за ним спостерігають різку млявість та сонливість, необхідно негайно забезпечити постраждалому свіже повітря (відчинити двері чи кватирки). До носа постраждалого слід піднести вату, змочену нашатирним спиртом, але в жодному разі не пляшечку з нашатирним спиртом, може виникнути ситуація, коли постраждалий перекине посуд, а нашатирний спирт потрапить в ніс, рот, очі й спричинить важкий опік. Також необхідно терміново промити шлунок (2–3 склянки води кімнатної температури, після чого штучно викликають блювання натискуванням пальцями на корінь язика). Маніпуляцію повторюють кілька разів поки вода, що повертається із шлунку, не буде чистою. Якщо з’являється підозра потрапляння шлункового вмісту в трахею, слід змусити постраждалого відкашлятися, постукуючи рукою по спині між лопатками.

Необхідно пам’ятати, що хворий без свідомості має лежати на животі, голову розміщують на руці ротом донизу для попередження захлинання блювотними масами, а також не можна намагатися промивати йому шлунок через можливість затікання рідини в дихальні шляхи та залишати постраждалого самого. Під час блювання треба очистити порожнину рота механічним шляхом та зафіксувати язик, щоб уникнути його западання.

За наявності зупинки дихання й серцевої діяльності негайно розпочинають проведення реанімаційних заходів (ШВЛ та непрямий масаж серця) до прибуття бригади швидкої допомоги.

Матеріал підготували: асистент Анатолій Ковтун, професор Віктор Коновчук, лікар-інтерн Дмитро Тарабас, кафедра анестезіології та реаніматології

Корисно знати