Рідко трапляється так, що психологічна травма, особливо – катастрофічна (насильство, війна, ситуація загрози життю тощо) проходить безслідно.
Частіше її наслідки довго переслідують людину, іноді переростаючи в посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — хворобливий стан, що сильно погіршує якість життя. Як жити і боротися із посттравматичним стресовим розладом, хворобою, яка виснажує людину через сильну травматичну пам’ять, яка не покидає її тривалий час? Український народ дев’ятий рік знаходиться в війні з ворогом, який чинить звірства на нашій землі, а це для військових та переважної більшості людей — катастрофічний стрес, з яким впоратися надзвичайно важко, але вкрай потрібно. Важливо знати деякі прості правила боротьби з проявами ПТСР.
По-перше – продовжувати займатись повсякденними рутинними справами (робота, побут), не нехтувати іншими життєвими потребами (відвідувати друзів, ходити на прогулянки, навіть якщо вам цього не хочеться) та намагатися уникати ситуацій, які можуть спричинити занепокоєння (частий чи постійний перегляд не завжди втішних новин), щоб не спровокувати травматичну пам’ять. Головне – не ховатися від життя.
По-друге – при появі не комфортності під час навчання, виконання роботи через зайвий шум, непорозуміння тощо, не бійтеся попросити оточуючих допомоги це змінити. І всім від цього тільки стане краще.
Надалі – важливо створювати всі умови для отримання підтримки від членів родини, друзів, людей, які мали аналогічні проблеми. Спробуйте знайти групу підтримки (особисто або онлайн), людей, які зможуть надати допомогу своїм співчуттям і порадами. Допоможуть втішити і, можливо, подаючи руку допомоги, покажуть шлях виходу з хвороби, що надасть більшої впевненості. Не замикайтеся у своїй самотності горя, а шукайте порятунку та підтримку. Адже навколо нас – багато співчутливих, людяних, просто хороших і щирих українців. В підтримці і єдності – наша сила.
Уникайте наркотиків та алкоголю. Втопити свої почуття у пляшці – це не вирішення проблеми, а тільки – примарне полегшення важких періодів посттравматичного стресового розладу, особливо панічних атак та флеш-беків. Тим більше, що алкоголь пригнічує викід адреналіну і гормонів стресу, які в перший час допомагають справитися з потрясінням. А також психоактивні речовини можуть бути небезпечними і в довгостроковій перспективі можуть ускладнити ваше одужання.
Читайте молитви, релаксуйте. Це дає відчуття надії. Важливо завадити сформуватися чи підсилити травматичну пам’ять.Тому, в першу добу не діліться тим що сталося, поки короткострокова пам’ять не стала довгостроковою. І головне – потрібно звернутися до спеціаліста із проблем психічного здоров’я.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк
