Здоров’я – безцінний дар, який людина інколи марно витрачає, забуваючи, що втратити здоров’я легше, а відновити його дуже важко.
Найкращий спосіб зберегти здоров’я – це не допустити розвитку захворювань.
В останні 10-ліття світова наука зарахувала проблему здоров’я в широкому розумінні до кола глобальних проблем, вирішення яких зумовлює не тільки кількісні і якісні характеристики майбутнього розвитку людства, а й навіть сам факт його подальшого існування, як біологічного виду.
Здоров’я родини – здоров’я дитини.
В цю істину вкладено глибокий зміст.
Здорова родина – здорова дитина.
У цих двох поняттях прокладено міст.
Хай міст цей єднає батьків і дітей,
Щоб правильно й радісно жити,
Іти по життю із девізом в руках:
«Здоров’я потрібно цінити!»
Сьогодні проблема загрози здоров’ю розглядається світовою спільнотою як сьома додаткова до шести раніше відзначених загроз планетарного масштабу:
1) загроза світової війни;
2) екологічні катаклізми;
3) контрасти в економічно різних країнах планети;
4) демографічна загроза;
5) нестача ресурсів планети;
6) наслідки науково-технічної революції.
Стан здоров’я дітей та підлітків відноситься до важливих медико-соціальних проблем, тому що від нього залежить майбутнє держави, її трудовий та інтелектуальний потенціал.
Організм дитини не можна розглядати як копію дорослого в мініатюрі, чим молодша дитина, тим своєрідніший його організм і більше він відрізняється від дорослого. Не можна говорити про анатомо-фізіологічні норми для дітей, не диференціюючи ці показники у віковому розрізі, тому що показники властиві здоровим дітям одного віку можуть розцінюватися як патологічні для іншого.
Статистичні дані свідчать про зростання за останні 10 років захворювань серед дітей України на 20%, поширеність хронічних захворювань у 2,87 рази, на 22,9% збільшився контингент дітей-інвалідів. Найбільш поширеними є хвороби ендокринної системи (збільшення у 3,5 рази), хвороби крові та кровотворних органів (у 2,8 рази), хвороби системи кровообігу (у 1,8 раза), вроджені вади розвитку зросли на 77,6%, хвороби нервової системи – на 43,4%.
Залишається високою загальна захворюваність дітей. Аналіз захворювань вказує на її зростання з кожним роком навчання. У дитячих дошкільних закладах 70% дітей мають порушення опорно-рухової системи і вже до першого классу приходить 44% дітей, що мають хронічні захворювання. Слід відзначити, що серед патології перші місця займають захворювання носоглотки (73 %), органів травлення (64,5 %), хвороби ендокринної системи (55 %).
Зростає загальна дитяча інвалідність. Серед випускників загальноосвітніх закладів, згідно із статистичними даними: 60% мають порушення постави, 50% – короткозорість, 40% – порушення серцево-судинної системи та нервово-психічні відхилення, 60% порушення мови. Кожен 4 юнак за станом здоров’я не може проходити строкову службу в армії. Більш як половина дітей 12 – 14 років – 62 % вживають алкоголь. Кожна третя дитина 12 – 14 років і кожна друга після 15 років – курять. Кожний п’ятий підліток 15 – 18 років вживає наркотики. У віці 15 – 18 років 90,9% всіх вагітностей закінчилися абортом. Це набагато перевищує показник західноєвропейських країн.
Медичне обстеження сексуально активних підлітків в одному з промислових регіонів підтверджує наявність ознак хвороб, що передаються статевим шляхом у 24% обстежених.
Велика кількість дітей мають потребу консультації психологів і лікарів. Це пов’язано, насамперед, із причинами що негативно впливають на соматичне, психологічне і соціальне здоров’я. Дедалі наростаючий ритм сучасного життя, збільшення емоційної і нервово-психічної напруженості, зниження фізичної активності, погіршення харчування, поява факторів середовища, що негативно впливають на здоров’я, висувають нові завдання перед органами освіти, охорони здоров’я і соціальної служби зі збереження здоров’я дітей.
У даний час вважається доведеним сприятливий вплив активного руховового режиму, занять фізичною культурою і спортом, дотримання режиму праці і відпочинку на показники здоров’я дітей. Тим часом відомо, що лише 7-10 % дітей займаються спортом, а 43% дітей займаються фізкультурою тільки на уроках фізичного виховання.
Останніми роками багато часу діти і підлітки витрачають на перегляд телепередач і комп’ютерні ігри. Порушення режиму праці і відпочинку викликає перевантаження центральної нервової системи, веде до її хронічної перевтоми. Проведені дослідження у 2033 р.засвідчили, що у більшості обстежених дітей мали місце прояви хронічної інтоксикації у вигляді скарг на підвищену втомлюваність у 55%, емоційну лабільність у 11%, неспокійний сон у 14%, підвищену пітливість у 30 %, головний біль у 55%, артралгії у 22%, міальгії у 26%.
Аналіз стану здоров’я дітей у нашій країні підтверджує, що пошуки методів освіти і виховання, форм його організації щодо збереження та зміцнення здоров’я молодого покоління держави набувають особливого значення. Здоров’я – це те без чого людина не може бути щасливою. Культура здоров’я формується шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань. Це знання здорового способу життя, тобто порядку життєдіяльності, який би зберігав і навіть приумножував здоров’я, а не руйнував його. Здоров’я завжди було головним чинником безпеки нації.
Завдання поліпшення здоров’я дітей не може бути вирішене тільки зусиллями медиків. Здоров’я має бути одним із результатів освіти. Україна активно сприйняла світові тенденції щодо поліпшення здоров’я населення через освіту.
Школа – це життєвий простір людини, в якому вона знаходиться близько 70% свого часу, тому саме школа повинна давати знання і вміння організовувати життя, берегти та поліпшувати здоров’я дитини. При цьому потрібно враховувати соціально-економічні,кліматичні та інші регіональні та індивідуальні особливості, в яких виховується дитина. Різке погіршення побутових умов, порушення системи шкільного харчування, неповноцінний відпочинок, зниження рухової активності, зменшення щоденного фізичного навантаження, наслідки хімізації промислового прогресу, поява багатьох раніше заборонених харчових добавок та наповнювачів, вживання в їжу неякісних продуктів, наслідки Чорнобильської катастрофи та інші несприятливі екологічні фактори неминуче призводять до росту дитячої захворюваності. Тому політика формування здорового способу життя повинна стати соціальною політикою. Розробку здорової соціальної політики треба адаптувати до конкретних місцевих умов і вона повинна стати складової частиною тієї соціальної політики, яка здійснюється в нашій країні.
Важливою складовою збереження здоров’я є санітарно-просвітницька робота. До цієї роботи залучені студенти Буковинського державного медичного університету. Зокрема, проведені акції “Студенти-медики – за здоровий спосіб життя”,”Ліцей здоров”я”, “Сучасні підходи до профілактики наркоманії, тютюнокуріння та ВІЛ-інфекції” «Профілактика уроджених вад розвитку», «Скринінгові методи діагностики спадкової патології» та інші.
Необхідно пам’ятати, що здоров’я – динамічний процес організму, який забезпечує повноцінну фізичну і психічну працездатність дитини. Змінити стан здоров’я може тільки той, хто буде сам активно і регулярно піклуватися.
Матеріал підготувала: Сорокман Т.В. – завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики.
