• Українська
  • English
Псоріатичний артрит, особливості клінічних проявів
Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит, особливості клінічних проявів

Псоріаз – одне з найбільш поширених захворювань шкіри, на яке страждає біля 2%-3% населення світу, а в Україні – близько 1 млн. осіб.

Нині встановлено, що псоріаз – це системне захворювання, при якому окрім висипки на шкірі у вигляді характерних запальних бляшок із вираженим лущенням (шкірний синдром) можуть уражатися внутрішні органи (системні прояви), а також опорно-руховий апарат (суглобовий синдром), який може призвести до інвалідизації хворих.

Зміни в кістках і суглобах діагностують у 5-7% хворих на псоріаз, вони отримали назву “псоріатична артропатія”, а згідно з рекомендаціями Комітету експертів ВООЗ (1980) суглобовий синдром у хворих на псоріаз називають “псоріатичним артритом”.

Згідно сучасних даних – псоріатичний артрит (псоріатична артропатія) – це хронічне прогресуюче системне захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом, із переважною локалізацією процесу в тканинах опорно-рухового апарату, що належить до групи серонегативних спондилоартритів і проявляється розвитком ерозивного артриту, внутрішньосуглобового остеолізу і спондилоартриту.

Тривалий час псоріатичний артрит (псоріатичну артропатію) розглядали як варіант ревматичного артриту, який під впливом наявного захворювання шкіри (псоріазу) набув особливих рис, проте сучасні епідеміологічні та клініко-лабораторні дослідження вказують на принципову різницю між цими захворюваннями і, водночас, спорідненість псоріазу та псоріатичної артропатії.A 

Особливості клінічного перебігу псоріатичного артриту

Для псоріатичного артриту характерним є поєднання псоріатичної висипки на шкірі, змін нігтів та серонегативного артриту, який проявляється гетерогенними клінічними проявами.

У більшої частини пацієнтів (у 70%) суглобовий синдром розвивається слідом за шкірними проявами псоріазу, в інших випадках (близько 20%) – передує ураженню шкіри, в інших 10% – поява шкірних і суглобових симптомів збігається за часом.

У більшості випадків псоріатичний артрит починається непомітно у віці 25-40 років. Тривалий час хворі скаржаться лише на артралгії, переважно під час ходьби або фізичного навантаження, проте з часом біль у суглобах стає постійним. Перебіг захворювання здебільшого доброякісний з тенденцією до спонтанних ремісій, проте у частини хворих початок захворювання може бути гострим у вигляді гострого артриту з різкими болями й набряклістю суглобів та із деструктивними змінами суглобів, що є передвісником тяжкого перебігу та несприятливого прогнозу захворювання.

Характерними ознаками суглобового синдрому при псоріазі є артрит дистальних міжфалангових суглобів і артрит міжфалангових суглобів перших пальців кистей і/або стоп, осьове ураження трьох суглобів одного пальця, моно- та олігоартрит, асиметричний артрит, сарделькоподібна деформація пальців стоп, різноспрямовані підвивихи пальців, типові параартикулярні явища з характерним синюшно-багровим забарвленням шкіри, біль і вранішня скутість у хребті, поєднання артриту периферійних суглобів із картиною спондиліту.

Класифікація псоріатичного артриту

Залежно від переважної локалізації і характеру суглобового синдрому виділяють шість клінічних типів псоріатичного артриту, які можуть поєднуватися:A 

  • Артрит, що вражає дистальні міжфалангові суглоби;
  • Моноолігоартрит з асиметричним залученням суглобів;
  • Ревматоїдоподібний симетричний артрит;
  • Мутилююча форма артриту (з тяжкою незворотною деформацією суглобів);
  • Спондилоартрит;
  • Псевдоподагричний артрит.

Прояви псоріатичного артриту

Класичний (дистальний) варіант псоріатичного артриту проявляється запальними змінами дистальних міжфалангових суглобів кистей і стоп, які набувають “редькоподібної” форми, і поєднуються зі специфічними змінами нігтів (у вигляді “наперстка”). Дифузний набряк окремих пальців кистей або стоп унаслідок ураження міжфалангових суглобів та м’яких тканин призводить до утворення характерних A “пальців-сардельок”. Характерним для цього типу псоріатичного артриту є також осьове ураження (“вертикальний” тип) – одночасне ураження дистального, проксимального міжфалангових і п’ястно-фалангових (або плюсне-фалангових) суглобів одного і того ж пальця. Цей варіант характеризується відносно доброякісним перебігом, хоча деструкція суглобових поверхонь і розвиток анкілозів спостерігаються частіше, ніж при будь-якому іншому варіанті захворювання.

Частіше псоріатичний артрит перебігає за типом моно- або олігоартриту, як правило, великих суглобів – колінного, гомілковоступневого, рідше – кульшового, а також суглобів кистей і стоп.

Рідше (у 15% хворих) спостерігається серонегативний поліартрит із ураженням будь-яких суглобів, але найчастіше – п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових, що нагадує ревматоїдний артрит, проте суглобовий синдром при цьому частіше має асиметричний характер і більш легкий перебіг. У разі виявлення у хворих ревматоїдноподібної форми псоріатичного артриту слід виключати поєднання ревматоїдного артриту з псоріатичним артритом.A 

Зрідка (у 5% випадків, переважно у хворих молодого віку) спостерігається мутилююча (спотворююча) форма псоріатичного артриту, за якої внаслідок остеолітичного процесу, переважно в середній фаланзі, пальці коротшають і деформуються, утворюються множинні підвивихи й анкілози суглобів. Характерна асиметричність і хаотичність таких змін: на одній руці можуть виявлятися згинальні й розгинальні контрактури пальців, зміщення їх осей у різні боки. При цьому варіанті спостерігаються різні види кісткової резорбції – внутрішньосуглобовий і акральний остеоліз. Також цей варіант проявляється ентезопатіями, який свідчить про те, що основною мішенню при даній формі псоріатичного артриту є не синовіальна оболонка, а кістка й ентези – ділянка прикріплення до кістки зв’язок, сухожиль і суглобової капсули.

При спондилоартритичному варіанті псоріатичного артриту ураження осьового скелета може бути єдиною локалізацією патологічного процесу або домінувати в клінічній картині захворювання, до патологічного процесу залучаються крижово-клубові суглоби, тіла хребців, міжхребцеві і дуговідросткові суглоби, зв’язки хребта. Псоріатичний сакроілеїт, як правило, супроводжується асиметричністю ураження і латентним перебігом, а спондиліт може призвести до анкілозування всіх відділів хребта, його деформації і виразної функціональної недостатності.A 

Псевдоподагричний варіант характеризується гострим початком і залученням небагатьох чи одного суглобів, у тому числі й плюснефалангового, що властиво для подагри, подібність також доповнює гіперурикемія, яка виникає за наяності A поширеного ураження шкіри при псоріазі.

Частим проявом псоріатичного артриту є ентезити, що характеризуються запаленням місць прикріплення зв’язок і сухожиль до кісток із подальшою резорбцією субхондральної кістки. Найбільш типовою локалізацією ентезитів при псоріатичному артриті є задньо-верхня поверхня кістки п’яти безпосередньо в місці прикріплення ахіллового сухожилля, горбистої великогомілкової кістки, рідше – місця прикріплення сухожиль плеча. Рентгенологічно ентезити можуть виявлятися у вигляді періоститу, ерозій, остеофітів.

Сучасними особливостями псоріатичного артриту є збільшення частоти хворих із тяжким перебігом захворювання, швидким (впродовж двох років) розвитком ерозивних змін кісткового апарату, формування у пацієнтів торпідності до засобів стандартного лікування.

Діагностика псоріатичного артриту

Специфічними критеріями діагностики псоріатичного артриту вважають:

  1. Ураження дистальних міжфалангових суглобів пальців кистей і стоп.
  2. A Одночасне ураження п’ястно-фалангового (плюснево-фалангового) проксимального і дистального міжфалангових суглобів одного і того ж пальця (осьове ураження), що зумовлює його дифузну набряклість (“палець-сарделька”).
  3. Раннє ураження суглобів пальців стоп, у тому числі великого пальця.
  4. Біль у п’ятах (підп’ятковий бурсит).
  5. Наявність псоріатичних бляшок на шкірі, типова для псоріазу зміна нігтів (симптом “наперстка”, помутніння нігтьових пластинок, їх поздовжня й поперечна посмугованість).
  6. Псоріаз у найближчих родичів.
  7. Негативна реакція на ревматоїдний фактор.
  8. Характерні рентгенологічні ознаки: остеоліз із різноосьовим зміщенням кісток, періостальні нашарування, нерівномірне звуження сіглобової щілини, ділянки остеопорозу.
  9. Клінічні та/або рентгенологічні ознаки одностороннього сакроілеїту.
  10. Рентгенологічні ознаки паравертебральної осифікації (кальцифікації).

Діагноз псоріатичного артриту вважають вірогідним за наявності трьох критеріїв, один із яких повинен бути 5-м, 6-м або 8-м. За наявності позитивного тесту на ревматоїдний фактор для підтвердження діагнозу необхідна наявність п’яти критеріїв, а серед них обов’язково 5-го і 8-го критеріїв.

Важливим діагностичним критерієм псоріатичного артриту є ураження нігтів, на поверхні яких з’являються точкові заглиблення (симптом “наперстка”), нігтьові пластинки мутніють, на них видно поздовжні або поперечні борозенки, вони стоншуються або товщають і кришаться, як при грибковому ураженні, що вимагає виключення мікозу. У цілому ураження нігтів спостерігається у 80% хворих на псоріатичний артрит і лише у 20% хворих на псоріаз без артриту. Особливо важливе діагностичне значення ураження нігтів має за наявності невизначеного моноартриту і відсутності шкірних проявів.

Лікування, прогноз та профілактика псоріатичного артриту

Медикаментозне лікування псоріатичного артриту спрямоване на зменшення явищ запалення, болю і запобігання втрати функції суглоба. Грубі деформації й анкілози з незворотними порушеннями функцій суглобів є показаннями до ендопротезування суглобів.

Перебіг псоріатичного артриту є хронічним з ймовірністю інвалідизації хворих. Сучасні методи терапії дозволяють досягти стану тривалої ремісії чи знизити темпи прогресування захворювання. Обтяжують прогноз захворювання дебют псоріатичного артриту в дитячому й молодому віці, тяжка форма шкірних проявів псоріазу, поліартикулярне ураження опорно-рухового апарату.

Зважаючи на нез?ясованість етіології псоріазу на сучасному етапі, первинна профілактикаA  псоріатичного артриту поки не розроблена. До заходів вторинної профілактики відносять систематичну противорецидивну терапію та диспансерний лікарський нагляд із метою збереження функціональної активності суглобів.

Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – професор, завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”.

Корисно знати