• Українська
  • English
Теорії походження ВІЛ/СНІДу
Теорії походження ВІЛ/СНІДу

Теорії походження ВІЛ/СНІДу

Щороку 1 грудня у всьому світі відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Уперше цей відзначили 1 грудня 1988 року завдяки старанням співробітників Всесвітньої організації охорони здоров’я. Хоча з того часу, а з часу відкриття самого ВІЛ ще більше, пройшло вже багато років та загинули мільйони людей, вчені достеменно не знають звідки прийшов цей страшний вірус.

Теорії про походження ВІЛ/СНІДу можна розділити на декілька категорії.

Перша категорія охоплює ті теорії, які стверджують, що ВІЛ – це відносно нешкідливий вірус, а деякі вважають що його немає зовсім і він не викликає СНІД. Прихильники цих теорій стверджують, що причинами захворювань і в подальшому смерті людей можуть бути інші фактори – наприклад, токсична дія лікарських препаратів, які використовуються для лікування ВІЛ/СНІДу, бідність та голод, а також інші хронічні недуги. Є цілковиті прихильники заперечення існування СНІДу – Пітер Дусберг, Роберт Рут-Бернстейн  і Кері Мюліс, який отримав у 1993 році Нобелівську премію з хімії за розробку методу ПЛР.

Друга категорія теорій ще цікавіша – це так звані теорії змов. Згідно з цими частина вчених вважає, що ВІЛ створений людиною вірус, який потрапив до організму людини або в результаті нещасного випадку або злого наміру. Серед таких нещасних випадків розглядаються теорії про заражені вакцини від поліомієліту та гепатиту В. Наприклад, кореспондент військово-повітряних сил США Едвард Хупер у своїй книзі «Ріка» висвітлив припущення про вакцинацію від поліомієліту. Він вважає, що ВІЛ-1 є мутантним штамом мавп’ячого віруса SIV, який міг потрапити до вакцини від поліомієліту в результаті культивування останнього в культурах клітин нирок мавп. Цю експериментальну вакцину використовували в Конго для примусової вакцинації мільйонів місцевих мешканців. Цю теорію підтримують досить багато відомих учених, які навіть надають певні докази. Але ці докази неможливо ні підтвердити ні спростувати.

Доктор медицини Алан Кантвел у своїй книзі «СНІД і лікарі смерті: Дослідження походження епідемії СНІДу і Блакитна кров: секретний план геноциду СНІД» стверджує, що ВІЛ був генетично модифікований чи створений ученими США і потрапив до людини при дослідженні вакцини від гепатиту В. Уперше цю вакцину застосовували для вакцинації бі- і гомосексуальних чоловіків у великих містах США в 1978-81 роках. Найбільше правдоподібність цієї теорії змови зростає після висловлювань відомих вчених – лауреат Нобелівської премії миру Вангарі Маатаї, начебто, в одній зі своїх промов сказав, що СНІД – це біологічна зброя, яку розробили вчені розвинутих країн з метою знищення чорної раси. Водночас, доктор Леонард Горовіц, вважає, що ВІЛ – це біологічна зброя, яку використали для контролю чисельності населення.

Є також схожі теорії, згідно яких ВІЛ був створений у військових лабораторіях США і ним навмисно заразили американських солдатів, відправили їх в на Близький Схід та Африку – заражати мешканців мусульманських та африканських країн. Останнє мало б призвести до їх вимирання та занепаду.

Також досить популярні останнім часом теорії заперечення існування СНІДу як такого. Вони базуються на тому, що деякі вчені говорять про відсутність залежності між інфікуванням ВІЛ і пов’язаного з ним синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу). Всі вони базаються на постулатах Роберта Коха про зв’язок між збудником хвороби і самою хворобою.

Проте реалії поширення ВІЛ і число смертей від СНІДу змушують вчених шукати реальні сліди вірусу в людській популяції і можливе його потрапляння в організм людини. Найдавніший зразок крові, в якому виявили вірус імунодефіциту людину, був узятий у Кіншасі (Конго, Африка) у 1959 році. Це підтверджує, що ВІЛ – не такий вже новий вірус. Окрім чого, сучасні молекулярно-генетичні технології підтвердили вірогідність того, що ВІЛ перейшов до людини від мавп (очевидно, при контакті із зараженою кров’ю мавпи) у 1910-1930 роках. Вважають, що сама хвороба зародилася в Центральній Африці, звідки була перенесена на Гаїті, а згодом наприкінці 1960-их років у США.

Ця теорія знайшла своє відображення в книзі Девіда Кваменна «Як СНІД з’явився з африканського лісу». Вчений висуває гіпотезу, що в тропічному лісі Африки один з мисливців був заражений вірусом імунодефіциту, подібним ВІЛ, від шимпанзе, якого він убив. Мисливець, імовірно, заразив інших статевим шляхом. Вірус почав поширюватися й досягнув Конго. А там його поширенню посприяло повторне використання багаторазових шприців для ін’єкцій у клініках. Після відмови Бельгії від Конго як колонії мешканці Гаїті, які працювали в Конго, привезли ВІЛ-1 додому. А далі в 1969 році він потрапив у США – чи з мігрантами чи кров’ю для переливання.

Останні дослідження вчених дозволили виявити, що схожий на ВІЛ вірус був виявлений у приматів виду шимпанзе звичайний (Pan troglodytes), які живуть на півдні Камеруну. Через двадцять п’ять років після виявлення першого випадку інфікування СНІДом учені остаточно підтвердили, що ВІЛ насправді вперше з’явився в камерунських шимпанзе. Для цього їм потрібно було «прочесати» джунглі, зробити генетичний аналіз близько 1,3 тис. зразків матеріалу від цього виду приматів та розробити новітні методи дослідження, щоб генетично відстежити штам вірусу приматів у диких шимпанзе. При цьому вченим приходилося працювати таким чином, щоб не нанести шкоду цьому вимираючому виду.

Окрім цих теорій та досліджень стосовно походження ВІЛ/СНІДу існують ще безліч інших – від досить фантастичних (позаземне походження) до більш реалістичних (зараження від тварин або ж мутації власне людських ретровірусів). Проте, до цього часу, вченим достеменно невідомо звідки серед людей з’явився вірус імунодефіциту і яке його походження. Але число його жертв щодня збільшується, у тому числі і в Україні, тому 1 грудня, і не тільки, слід пам’ятати про них і шукати шляхи подолання цієї жахливої недуги.

Матеріал підготував: доцент кафедри мікробіології та вірусології, к.б.н. Міхєєв А.О.

 

Корисно знати