• Українська
  • English
Висівкоподібний лишай як прояв ВІЛ-інфекції/СНІДу
Висівкоподібний лишай як прояв ВІЛ-інфекції/СНІДу

Висівкоподібний лишай як прояв ВІЛ-інфекції/СНІДу

Частими дерматологічними проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу є інфекційні,

у тому числі грибкові, захворювання шкіри, які на тлі імуносупресії мають характерні клінічні ознаки. Знання особливостей клінічних проявів таких захворювань, у тому числі висівкоподібного лишаю, є необхідним медичним працівникам різного рівня й фаху для своєчасного направлення пацієнтів на обстеження з метою раннього виявлення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Причини виникнення висівкоподібного лишаю

Висівкоподібний (різнобарвний) лишай (Pityriasis versicolor, Tinea versicolor) – це хронічне грибкове захворювання шкіри із групи кератомікозів, при яких уражається поверхневий (роговий) шар епідермісу. Лишай називають різнобарвним через появу на шкірі плям різного забарвлення (від блідо-рожевого до темно-коричневого), а висівкоподібним тому, що на поверхні плям утворюються дрібні лусочки, подібні до висівок.

Збудниками висівкоподібного (різнобарвного) лишаю є грибки Malassezia furfur, Pityrpsporum orbiculare і Pityrosporum ovale. Це умовно патогенні представники дріжджоподібних грибків, які постійно перебувають на людській шкірі і складають її природну мікрофлору. Захворювання шкіри виникає внаслідок надмірного розмноження грибків при виникненні сприятливих для їх розвитку умов.

Зазвичай висівкоподібний лишай характеризується малою контагіозністю, тобто зараження відбувається лише в окремих випадках при тісному контакті з хворим, однак ймовірність захворіти в більшій мірі зумовлена наявністю в реципієнта сприятливих чинників.

Факторами, що формує в організмі сприятливий фон для розвитку висівкоподібного лишаю, є: зниження імунологічної реактивності (ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульозна інфекція, хвороби крові, онкопатологія та ін.), підвищена пітливість, ендокринні порушення (цукровий діабет, синдром Іценко-Кушинга, ожиріння), зміни в хімічному складі поту, вегето-судинна дистонія, порушення бар’єрної функції шкіри тощо.

Інкубаційний період складає від двох тижнів до декількох місяців.

Клінічні прояви

Висівкоподібний (різнобарвний) лишай проявляється на шкірі дрібними плямами округлої форми з чіткими краями без суб’єктивних відчуттів. Зрідка турбує незначний свербіж. Плями різного забарвлення – від блідо-рожевого і жовтого до темно-коричневого. Уражається тільки роговий шар епідермісу. Запальні явища відсутні.

Найбільш часта локалізація – шия, тулуб (спина, груди), пахвові ділянки, плечі. Плями схильні до злиття з утворенням великих вогнищ, однак можуть існувати ізольовано. На поверхні плям утворюються дрібні (висівкоподібні) лусочки.

Розмножуючись в епідермісі, грибок викликає порушення в роботі меланоцитів, через що уражені зони не темніють на сонці. Після відлущування в ділянці ураження утворюються світлі (гіпопігментні) плями – вторинна лейкодерма.

Методи діагностики: характерні клінічні ознаки, мікроскопічне та мікологічне дослідження лусочок, позитивна йодна проба (проба Бальзера), характерне свічення (червонувато-жовте або зеленувато-синє) під люмінісцентною лампою Вуда.

Особливостями клінічного перебігу висівкоподібного (різнобарвного) лишаю на тлі імунодефіциту у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД є:

–          поширений характер ураження шкіри з нетиповою локалізацією (на обличчі, сідницях, стегнах, підколінних ямках та ін.);

–          розвиток запальних явищ в ділянці висипки з проявами гіперемії, що супроводжуються свербіжем (по типу себорейного дерматиту);

–          утворення висипки у вигляді запальних ексудативних плям по типу багатоформної ексудативної еритеми;

–          висипка резистентна до стандартних методів лікування;

–          часті рецидиви захворювання.

Таким чином, у разі атипового перебігу висівкоподібного (різнобарвного) лишаю з наявністю поширених вогнищ ураження шкіри, появою запальних явищ, торпідністю до лікування та частими рецидивами, пацієнти підлягають обстеженню на наявність ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор.

 

 

Корисно знати