• Українська
  • English
Фармація – живильна криниця творчості
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Фармація – живильна криниця творчості

Фармація – живильна криниця творчості

Фармація – живильна криниця творчості.Професія фармацевта одна з найдавніших. Вона виникла ще в античні часи, коли фармацевта можна було побачити серед алхіміків, філософів та лікарів, хоча всі вони були синтезовані в єдине ціле.

Безперечно, фармація оповита цілковитою загадковістю, оскільки причетна до знань про дивні метаморфози ліків в організм та чарівництва зцілення. Починаючи від таїнств використання лікарських засобів, продовжуючи установкою на лікування окремих хвороб та закінчуючи усвідомленням необхідності зберігати і відновлювати здоров’я – ось не повний шлях фармацевтичного спеціаліста.

Саме слово «фармація» походить від єгипетського «фармакі», що означає «той, що дарує зцілення або безпеку». Окрім того, провізор повинен бути дуже тонким психологом, адже кожен день до нього приходять засмикані, нервові пацієнти, які стурбовані своєю недугою та недешевими методами її лікування. Фармацевт повинен вислухати, вникнути та переконати у доцільності лікування, вселити впевненість у тому, що хворий обов’язково вилікується і зможе й надалі радіти життю.

Недаремно один із найвідоміших лікарів стародавності Авіценна казав: «У лікаря є три засоби у боротьбі з хворобою – слово, рослина, ніж».

Тому можна стверджувати, що ця стратегічна галузь має великий інтелектуальний потенціал, вчить індивідуальному підходу, посидючості, витривалості, вмінню обробляти великі обсяги інформації. Загалом, професія фармацевта дає поштовх до розвитку особистості в найнесподіваніших сферах науки та мистецтва, доказом чого є знамениті особистості, які мають у своїй біографії епізоди, так чи інакше пов’язані з фармацевтикою.Артур Конан Дойль якийсь період працював аптекарем, а також писав замітки про властивості деяких отрут.

Суворі рамки фармакопеї служили прекрасним стимулом до творчості, а вміння безпомилково зважувати мікродози народжували уважність до деталей, що дало можливість наділити своїм героям, Шерлоку Холмсу і доктору Ватсону, дедуктивними здібностями та увагою до деталей. Також, знаменита богиня детективів Агата Крісті шість років працювала фармацевтом в аптеці і відгукувалася про цю діяльність як про «одну з найбільш корисних професій, якою може займатися людина».Романтик-гуморист О. Генрі поєднував шкільні заняття з вечірніми чергуваннями в аптеці. Незабаром він став ліцензованим фармацевтом і вступив у Фармацевтичну асоціацію штату Північна Кароліна. Новоспеченого аптекаря обожнювали відвідувачі, з якими він не проти був поговорити на абстрактні теми.Оскар Лутс письменник і драматург Естонії, ім’ям якого названа щорічна премія, яку присуджують кращим акторам Естонії, працював аптекарем в Юр’єва, Нарві, Ревелі, Петербурзі, Варшаві та інших містах цілих 16 років.

Мали пряме відношення до фармації Хірага Геннай – японський винахідник і письменник, Теодор Фонтані – німецький письменник і поет, Гео́рг Тракль – австрійський поет, Франтишек Геритес – чеський письменник-прозаїк, Чарльз Девід Джордж – англійський письменник, Іштван Еркень угорський прозаїк і драматург.

Отож, талановитий аптекар цілком міг лікувати людей, писати поеми і міркувати про будову Всесвіту.

Серед фармацевтів сьогодення також є майбутні поети, письменники. Студентка Берегівського медичного коледжу, в майбутньому фармацевт Вікторія Совтан вже видала свою першу збірочку під назвою «Кричу й мовчу водночас».

З гордістю можемо стверджувати, що стіни Буковинського державного медичного університету також плекають всебічно обдарованих особистостей, серед яких майбутня поетеса Ірина Федорук-Ропар.

***

Вона іде красива, горда жінка,

А на душі – від болю ураган.

Здається, вже ну зовсім ще хвилинка

Й зірветься серце від пекучих ран.

 

Усміхнена, вона крокує далі,

Фальшиву маску щастя надягла.

І хто там знає про її печалі,

Який важкенний шлях вона пройшла!

 

А ще воліє дуже відпочити

Від себе і від бід в її житті,

Але про це не хоче говорити,

Лиш сльози витирає в самоті.

 

Не покидає втома її серце

Й душа ятриться болем з дня у день.

Подивиться на себе у люстерце

І включить диск, що із сумних пісень.

 

Запросить в гості знову ностальгію

І спомини обіймуть її сум,

Хоч пам’ять вже забути все воліє

Та викинути ввесь тягар із дум.

 

Але не в силі муку зупинити,

Занурилась в минуле і живе,

А тільки, як доводиться їй жити,

Коли торкає спогад за живе…

 

Чи то вона не може відпустити

Пройшовший день… уже ж роки, роки…

Й собі також не хоче щось простити,

Бо впевнена, що є вина таки!

 

Іде красива й нібито щаслива…

Всередені з собою вже війна.

Та ще чекає, так чекає дива!

І хоче бути справжньою вона!..

© Ірина Федорук-Ропар

 

***

А маму ніхто не замінить,

Бо мама, як сонце єдина.

Ніщо цього в світі не змінить,

Бо це найрідніша людина.

 

Не кожен тебе зрозуміє,

Не кожен захоче почути.

Лиш тільки матуся зуміє

Усе своїм серцем відчути.

 

Лиш тільки для неї властиво

За тебе до Бога молитись.

Й тоді коли ти є щасливий,

Вона буде щастям світитись.

 

Плекайте хвилиночку кожну,

Це свято душі не марнуйте.

Бо час зупинити не можна,

Любіть, поважайте, цінуйте!

 

***

Я втратила до біса багато людей,

Чи це, можливо, Бог вберіг від бруду.

І в лицемірстві масок без очей,

Вони безликі, наче лялька Вуду.

 

Я втратила до біса своїх сил.

Щоб наче “своїм людям” догодити.

Але я дякую лиш обраним за тил.

Що змогли зі мною бути і любити.

 

Я вірю в карму, в долю, в Happy End,

Я знаю що все буде так, як має бути.

І що для користі важкий в житті момент,

Який дасть зрозуміти , дасть збагнути.

 

Тому до біса тих, хто не другом вам став,

Добро завжди повернеться добром.

Цінуйте тих, хто руку вам подав,

Й не завжди вірте тим, хто з вами за столом.

 

© Ірина Федорук-Ропар

 

 

Автори: співробітники кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії

Горошко Олександра Мар’янівна, доцент

Матущак Марта Романівна асистент

Корисно знати