До числа проявів ВІЛ-інфекції/СНІДу,
які часто зустрічаються і мають важливе діагностичне значення, відносять ураження шкіри та слизових оболонок. Саме дерматологічні зміни дозволяють вперше запідозрити ВІЛ-інфекції/СНІД у багатьох хворих.
Проявами захворювань шкіри, які часто супроводжують СНІД, є вірусні дерматози, розвиток і перебіг яких обумовлений імуносупресією.
Герпес простий (Herpes simplex)
Захворюваність на герпес простий серед ВІЛ-інфікованих осіб складає 25%. Герпетичні ураження шкіри нерідко є першими симптомами СНІДу.
Згідно з діагностичними критеріями СНІДу, хронічний виразковий герпес (виразкова форма простого герпесу на шкірі і слизових оболонках, яка триває більше 1 місяця) входить в офіційний перелік опортуністичних інфекцій при СНІДі.
Класична форма простого герпесу проявляється згрупованими дрібними міхурцями на гіперемованому тлі, які швидко регресують.
Особливостями простого герпесу у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД є:
– реактивація вірусу простого герпесу на тлі імунодефіциту призводить до розвитку хронічного виразкового герпесу – з великими за розмірами виразками, які не заживають тижнями, місяцями;
– дерматоз відрізняється значною кількістю висипних елементів та схильністю до поширення процесу на шкірі;
– висипка часто локалізується на слизових оболонках порожнини рота, на статевих органах, у періанальній ділянці, може поширитися на слизові оболонки стравоходу, бронхів;
– часто відсутнє типове герпетиформне розташування елементів;
– окрім типових везикул можливе утворення міхурів, часто з геморагічним компонентом;
– висипка може ускладнюватися вторинною інфекцією та утворенням болючих виразок, які не заживають тривалий час;
– у ділянці статевих органів висипка майже завжди носить виразковий характер; виразки великих розмірів (10-20 сму діаметрі), краї їх схожі на «бордюр», не схильні до епітелізації, спричиняють сильну біль;
– характерним є часті затяжні рецидиви, можливий перманентний (без ремісій) перебіг.
Герпес оперізуючий (Herpes zoster)
Герпес оперізуючий часто буває першим симптомом ВІЛ-інфекції. Згідно клінічних спостережень, герпес оперізуючий може з`являтися на рік раніше інших маркерів захорювання, таких як кандидоз та «волосата лейкоплакія» язика. Водночас рецидиви оперізуючого герпесу свідчать про трансформацію захворювання у термінальну фазу – стадію СНІДу.
Клінічна картина оперізуючого герпесу у хворих на СНІД варіабельна:
– від легких локалізованих форм до поширених висипів із тяжким торпідним перебігом;
– висипка локалізується, як правило, на двох або більше ділянках шкірного покриву;
– окрім основного вогнища нерідко поряд з ними з`являються нові, невеликі за розмірами, вогнища;
– болючість виникає за 2 тижні до виникнення висипки, має інтенсивний пекучий характер, триває довго;
– окрім типових міхурів, заповнених серозним вмістом, часто утворюються міхурі з геморагічним та гнійним компонентами;
– висипка часто ускладнюється утворенням болючих виразок, які не заживають тривалий час;
– на місці вогнищ ураження можуть утворюватися рубці.
Гострокінцеві кондиломи
Причиною розвитку гострокінцевих кондилом є ВПЛ 6 і 11 типів, рідше –16, 18, 31 та 33 типів. Інфікування відбувається при прямому, в тому числі й статевому, контакті. У більшості осіб інфекція може мати безсимптомний клінічний перебіг впродовж життя. Контагіозність захворювання висока у періоди загострення, коли клінічно з`являються гострокінцеві кондиломи. Інкубаційний період триває від декількох тижнів до декількох років.
Типова висипка характеризується утворенням вузликів (папул) з відростками на поверхні від дрібних (0,1 мм) до великих пухлиноподібних утворень, які зовні нагадують кольорову капусту. Зазвичай кондиломи мають м`яку консистенцію, рожевого або червоного кольору, за формою можуть бути бородавчастими чи ниткоподібними, за кількістю – поодинокими чи множинними.
Особливостями гострокінцевих кондилом У ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД є:
– поширений характер дерматозу з ураженням шкіри та слизових оболонок;
– значна кількість елементів висипки;
– часто виникають великі за розміром вогнища ураження, розміром з яблуко або волоський горіх;
– кондиломи в ділянках подразнення й тертя можуть ускладнюватися вторинною інфекцією;
– погано піддаються лікуванню;
– на тлі імунодефіциту кондиломи часто рецидивують.
Таким чином, особливостями вірусних уражень шкіри та слизових оболонок у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД є: поширений характер ураження шкіри, нерідко – атипова локалізація висипки, тяжкий клінічний перебіг, торпідність до лікування, часті затяжні рецидиви. Всі ці ознаки є показом для обов’язкового обстеження хворих на вірусні ураження шкіри і слизових оболонок на наявність ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор.
