З 2000 року Всесвітній день надання першої медичної допомоги проводиться щорічно в другу суботу вересня. Ініціатором його проведення виступають національні організації – члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Основне завдання при наданні першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і попередити розвитку можливих ускладнень.
Вже давно відомо про існування так званої «золотої години», того часу, коли постраждалому можна надати найбільш дієву першу допомогу. Саме в такі моменти здоров’я людини, що потрапила в несподіване критичне становище, перебуває між життям і смертю. Пояснюється це тим, що максимальні компенсаторні функції організму людини, при виникненні раптових і серйозних ушкоджень, можуть ефективно підтримувати стабільний стан приблизно протягом однієї години. Саме протягом першої години після настання нещасного випадку надання першої медичної допомоги є найбільш ефективним і дозволяє мінімізувати розвиток небезпечних ускладнень.
Перша медична допомога передбачає: швидке звільнення від впливаючого фактора, надання долікарської допомоги, виклик швидкої допомоги або доставка потерпілого до медичного закладу.
Основні принципи надання першої медичної допомоги:
1. «Не панікуйте». Незалежно від того, чи в людини зупинилося серце, чи постійно біжить кров з глибоко порізаного пальця, люди, які стали свідками таких випадків, можуть піддатися паніці та діяти неадекватно. Завжди зберігайте спокій та здоровий глузд, не піддавайтесь паніці оточуючих та самі не створюйте її . Знання, вміння і готовність діяти – головні передумови, щоб не піддатися паніці, не завдати шкоди потерпілому та врятувати його.
2. «Припиніть дію ушкоджуючого фактора». Якщо ви стали свідком нещасного випадку, перше, що треба зробити – припинити дію ушкоджуючого фактора – витягти з води, відтягти від електричного стуму, загасити одяг, припинити дію газів, підвищеної температури, холоду та інше.
3. « Визначте хто тут головний». Якщо ви не медик, з’ясуйте, чи немає їх серед оточуючих. Якщо ви виявилися найбільш кваліфікованим – беріть ситуацію під свій контроль.
4. « Подбайте про безпеку». Порятунок постраждалого не повинен наражати на небезпеку вас, інших рятівників, саму жертву чи будь-кого з оточуючих. Якщо постраждалого можна перевестиперенести в більш безпечне місце, зробіть це в першу чергу.
5. Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед він потребує; забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів; зробити штучне дихання «із рота в рот» або «із рота в ніс» та зовнішній масаж серця й оцінити їх ефективність;зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов’язки або пальцевим притискуванням судин, накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, кровотечі, відмороженні, травмі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкій травмі, термічному ураженні; надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесені, завантаженні і транспортуванні потерпілого; визначити необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом.
6. « Телефонуйте 103». Якщо стан постраждалого такий, що вимагає невідкладної допомоги, телефонуйте 103, якщо ніхто з оточуючих цього ще не зробив.
Матеріал підготувала: Світлана Русіна, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. Савенка С.М
