За останнє десятиліття є суттєві зміни в розумінні патогенезу розвитку раку шийки матки. Науково доведена вірусна природа даного захворювання, а також те що, папіломавірусна інфекція (ВПЛ-інфекція) належать до хвороб, які передаються статевим шляхом.
Рак шийки матки – онкологічна патологія репродуктивної системи, яка найбільш піддається профілактиці. До програм профілактичного скринінгу, що застосовуються в міжнародній лікарській практиці, відноситься вакцинація та правильно організований скринінг із застосуванням сучасних морфологічних досліджень.
Це в свою чергу дозволяє діагностувати появу передракових станів (дисплазія шийки матки) і злоякісних новоутворень ще на клітинному рівні, знизити показники захворюванності та смертності від раку шийки матки до 80% та уникнути особистої трагедії в житті жінки.
Цервікальний скринінг (ПАП-тест) є найбільш поширеним у світі методом цитологічної діагностики та профілактики раку шийки матки. ПАП-тест – спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки або препарат рідинної цитології, виготовлений на спеціальному процесорі. Цитологічні заключення даного тесту класифікуються за єдиною міжнародною системою «Бетезда», яка й визначає подальшу тактику лікування лікарем-гінекологом.
Як відрізнити класичний ПАП-тест від звичайної онкоцитології?
якщо мазок відібраний та висушений звичайним способом;
якщо цитологічне заключення підготовлено лише за типом мазів.
Кому потрібен ПАП-тест?
ПАП-скринінг слід починати через 3 роки після початку статевих відносин, але не пізніше, ніж в 21 рік.
До 30-річного віку ПАП-тест слід проводити щорічно. Після досягнення 30 років, для жінок, що мали не менше 3 нормальних ПАП-результатів поспіль, частоту ПАП-обстежень можна зменшити до 1 кожні 2 роки, або 1 ПАП-тест + аналіз на ВПЛ кожні 3 роки.
Після досягнення 65 років жінкам, що мали не менше 3 нормальних ПАП-тестів поспіль і ніяких гінекологічних відхилень останні 10 років, проведення ПАП-скринінгу можна припинити.
Жінки, яким було виконано тотальну гістеректомію, можуть припинити скринінг на ПАП-тест (за винятком жінок з CIN 2, 3 цервикальним раком в анамнезі).
Жінки з ускладненим анамнезом (цервікальний рак, внутрішньоматковий DES), а також мають імунодефіцитні стани (після трансплантації органів, хіміотерапії, постійний прийом кортикостероїдів, ВІЛ позитивний статус) підлягають більш інтенсивному скринінгу.
Як проводять аналіз
В ідеалі кожна жінка має проходити онкопрофогляд регулярно, без особливих вказівок лікаря. Дотримання цих правил перед візитом до гінеколога дозволить уникнути зайвого занепокоєння і повторного походу до лікаря:
Не застосовувати лікарські препарати локальної дії (вагінальні тампони, свічки, мазі).
Не робити спринцювання.
Дочекатися закінчення місячних.
При запальних захворюваннях з рясним виділенням секрету слід спочатку провести лікування. Після контрольного мазка, що підтверджує одужання, можна приступати до проведення забору матеріалу.
За 3 години до взяття аналізу мочитися не можна.
Від статевих контактів краще утриматися за 2 дні до взяття матеріалу.
Вірус папіломи людини (ВПЛ) відноситься до епітеліотропних вірусів. До місць його найбільш частого ураження відноситься шкіра, слизова статевих органів, ротова порожнина. В даний час відомо більше 100 типів ВПЛ. За клінічними проявами їх ділять на шкірні та аногенітальні типи.
Папіломавіруси – це єдина група вірусів, які індукують утворення пухлин в природних умовах. Зокрема, сприяють переродженню папіломи в карциному.
За ступенем злоякісності папіломавіруси поділяють на 3 групи: ВПЛ високого, середнього та низького онкогенного ризику. Найбільш поширені такі типи ВПЛ високо онкогенного ризику: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 58, 59, 67.
Шляхи передачі ВПЛ:
Побутовий шлях зараження (проникнення вірусу через мікротравми в шкірі);
Статевий (доведено, що ризик зараження вище у сексуально активних жінок);
Можлива передача вірусу від матері до дитини під час пологів.
Комбіноване застосування ПАП-тесту та ВПЛ-тесту (котестування) дозволяє визначити ризик розвитку раку шийки матки.
Котестування рекомендоване усім жінкам віком 30-65 рр. кожні 5 років у якості рутинної діагностики і направлене на виявлення 13 основних генотипів ВПЛ високого онкогенного ризику, які асоційовані з передраковими станами (CIN2 та CIN3) та раком шийки матки. На сьогоднішній день усі види тестування ВПЛ, які засновані на ПЛР-методиці не мають такого порогу чутливості, який є визначальним для вибору тактики подальшого лікування.
Про щеплення від раку шийки матки існує багато міфів
Хтось стверджує, що вона необхідна буквально кожній жінці. А хтось навпаки вважає це просто викачуванням грошей. На сьогодні доведено, що рак шийки матки викликаний вірусом папіломи людини (ВПЛ). Найбільш високоонкогенними є 18, 16, 6 і 11 типи. 78% випадків раку шийки матки спричинені цими типами вірусу. Щеплення від раку шийки матки – це така ж вакцинація, як і від грипу, кору та інших інфекційних захворювань. В Україні представлені дві вакцини – гардасил і церварікс. Гардасил захищає від 18, 16, 11 і 6 типів вірусу, а церварікс – від 16 і 18 типу ВПЛ.
Щоб запобігти інфікуванню ВПЛ, необхідно вакцинуватися до зустрічі з інфекцією, тобто – до початку статевого життя. Тому в деяких європейських країнах вакцинація дівчат-підлітків в 14-15 років внесена до календаря обов’язкових щеплень.
Вважається, що вакцина також має лікувальний ефект і може запобігати розвитку раку після інфікування ВПЛ. В результаті активації власної імунної системи відбувається формування противірусних антитіл і забезпечення тривалої імунологічної захисту проти ВПЛ перерахованих типів. Для закріплення імунологічної пам’яті вакцинацію проводять у три етапи. Імунологічний ефект наближається до 100%.
Термін дії противірусного специфічного імунітету – не менше 3 років. Призначають препарат в педіатрії з 9 років (в групах ризику), в дорослій практиці – до 45 років. В Україні середня вартість однієї дози вакцини церварікс становить близько 500 грн, гардасил коштує близько 3000 грн.
Матеріал підготувала асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Ірина Маринчина