Перші сигарети з’явилися у 1913 році: це були Camel, які швидко стали популярними у всьому світі. З того часу цигарки пройшли шлях від шаленої популярності до «МОЗ попереджає» та застережливих ілюстрацій на пачках.
Перш ніж писати про сучасні курильні прилади, нагадаємо, чим загрожує паління: за кожну викурену сигарету доводиться платити підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних хвороб, схильністю до обструктивної хвороби легень та онкології. Жінки, які палять під час вагітності, з більшою ймовірністю можуть народити завчасно, а їхні діти часто народжуються з низькою вагою або вадами розвитку. Ті, хто не палить, але регулярно знаходиться поряд із курцями і дихає сигаретним димом (пасивне паління), також наражаються на серйозні загрози: респіраторні хвороби, рак легень, ішемічна хвороба серця. Діти жінок-пасивних курців також мають меншу вагу і вдвічі більший ризик синдрому раптової дитячої смерті.
Дим звичайних сигарет містить понад 7 тисяч хімічних сполук, і нікотин та смоли — не єдине, що загрожує здоров’ю. Тому перехід на легкі сигарети зі зниженим вмістом нікотину та смоли не знижує ризик хвороб. Аерозоль е-сигарет — неважливо, з нікотином чи без нього — може викликати збій у роботі деяких клітин людського організму. Причина криється у складі рідин е-сигарет: більшість з них містить токсичні речовини — метали (хром, нікель, свинець), карбоніли (формальдегід, ацетальдегід, акролеїн, гліоксаль), шкідливі ароматизатори (діацетил, циннамальдегід, бензальдегід) тощо. Нестача даних щодо наслідків довготривалого використання е-сигарет не дозволяє зробити чіткі прогнози. Проте цілком можливо, що їх постійне вживання сприятиме розвитку серцево – судинних чи онкологічних захворювань, а також проблем із репродуктивним здоров’ям та дихальною системою.
Різноманітні дослідження вказують, що тютюнопаління надає різко негативний вплив на органи і тканини порожнини рота, що призводить до розвитку специфічних для курців захворювань, таких як лейкоплакія Таппейнера, виразково-некротичний гінгівіт Венсана, меланоз курців та ін., а також сприяє прогресуванню основних стоматологічних захворювань, викликаючи зміну кольору зубів, зубних реставрацій, протезів.
Системи для нагрівання тютюну — це пристрої, які нагрівають спеціальні сигарети (стіки, або тютюнові вироби для нагрівання) до певної температури, за рахунок чого утворюється аерозоль, який вдихається курцем. Система нагрівання тютюну складається з тримача та зарядного пристрою. У тримач вставляється стік, де він нагрівається. Часто ці пристрої плутають з електронними сигаретами, хоча це зовсім не одне й те саме. На відміну від електронних сигарет, у яких нагрівається рідина, що може бути з нікотином або без, тютюнові вироби для нагрівання завжди містять тютюн. Система дозволяє нагрівати ці вироби до температури 250–300 °С. Для порівняння: у звичайних сигаретах температура горіння тютюну досягає 600 °С та більше. Виробники позиціонують ці вироби як продукти «зниженого ризику», аргументуючи тим, що у стіках немає смол та значно менше різних домішок порівняно зі звичайними сигаретами, однак наголошують на тому, що цільовою аудиторією є дорослі курці. Разом із тим ці вироби не позиціонують як засоби відмови від куріння, а швидше як «менш шкідливу альтернативу» для тих, кому складно або в кого немає бажання кидати курити.
Ризики для здоров’я при використанні систем для нагрівання тютюну пов’язані з умістом нікоти-ну, тому ці системи викликають залежність. Вони не є безпечними та становлять ризики для здоров’я, особливо для людей з серцево-судинними захворюваннями, діабетом тощо, а також для вагітних та жінок, що годують груддю. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що на сьогодні немає достовірних доказів того, що тютюнові вироби для нагрівання є безпечнішими для здоров’я. 25 січня 2018 року Науководорадчий комітет з управління тютюновими виробами та лікарськими засобами з питань тютюнових виробів FDA одностайно проголосував (один утримався), що не може стверджувати, що засоби для нагрівання тютюну зменшують ризики захворювань, пов’язаних із тютюном.
Проте, незважаючи на інформування населення щодо шкоди нікотину, широке залучення центрів громадського здоров’я, політичну підтримку законопроєктів проти тютюнопаління, питанням ефективного лікування нікотинової залежності в Україні приділяється недостатньо уваги, зокрема, в контексті навчання фахівців первинної ланки. Серед курців понад 64 % мають стійке бажання кинути вживання сигарет, утім лише 11 % людей молодого віку з нікотиновою залежністю отримують пораду від медичного працівника щодо припинення паління.
Підготували:
зав. каф. тер стоматології, д.мед. н., доц. Батіг В. М.
ас. каф. тер. стоматології Кіюн І. Д.
ас. каф. тер. стоматології Кавчук О. М.
