Контагіозний молюск (mollscum contagiosum) – це поширене вірусне захворювання шкіри, спричинене вірусом із родини Poxviridae, який є патогенним лише для людини.
Захворювання може розвинутися в осіб любого віку, однак найбільш часто цей інфекційний дерматоз зустрічається серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Незважаючи на те, що прояви контагіозного молюску на шкірі не супроводжуються жодними суб’єктивними відчуттями і на перший погляд є лише косметичним дефектом, цей вірусний дерматоз є заразним і тому у разі його виникнення дитину, яка відвідує дитячий садок чи школу слід негайно направити до лікаря-дерматолога і на період лікування – ізолювати від оточуючих дітей.
Контагіозний молюск передається дітям контактно-побутовим шляхом у дитячому садку чи школі при колективних іграх чи контактних видах спорту, під час обміну інфікованими іграшками, шкільним приладдям чи побутовими речами. Зараження контагіозним молюском можливе при відвідуванні басейнів, річок, озер, водойм. У дорослих частим є статевий шлях зараження. Вірус контагіозного молюску є досить стійким, тому може тривалий час зберігатися в пилу, постільній та натільній білизні.
Оскільки шкіра здорової людини виконує захисні (бар?єрні) функції, які забезпечуються цілісністю шкірних покривів, бактерицидною дією шкірного сала, факторами місцевого та системного імунітету, тому проникненню вірусу і розвитку контагіозного молюска у дітей сприяють: більш тонкий порівняно з дорослими поверхневий шар шкіри (епідерміс), пошкодження шкірних покривів (травми, мікротравми шкіри), сухість шкіри (внаслідок надмірного застосування миючих засобів, спиртових лікарських засобів), погане харчування (гіпо- і авітамінози тощо), зниження імунологічної резистентності організму, а також наявність хронічних захворювань шкіри із проявами сухості (атопічний дерматит та ін.). Захворюванню контагіозним молюском сприяють нехтування правилами особистої гігієни, антисанітарні умови побуту тощо.
Після проникнення вірусу контагіозного молюска у шкіру висипка виникає не відразу – інкубаційний період триває від 2 тижнів до 2-6 місяців.
Висипка контагіозного молюска у дітей частіше виникає на відкритих ділянках шкіри (на обличчі в ділянці лоба, повік), шиї, тилі кистів, однак досить часто розвивається і на шкірі закритих ділянок тулуба (передня поверхня грудної клітки та черева тощо).
Контагіозний молюск характеризується утворенням на шкірі щільних напівкулястих папул (вузликів) величиною від просяного зерна до горошини тілесного чи білуватого кольору з восковим відтінком без гострозапальних проявів і суб’єктивних відчуттів. Елементи висипки можуть бути одиничними або множинними, вони можуть групуватися, інколи – зливатись між собою. У центрі вузлика формується пупкоподібна заглибина, через яку при стисканні його з боків виділяється біла сироподібна маса (“молюскові тільця” – клітини шкіри, уражені вірусом).
Розповсюдження висипки контагіозного молюску на шкірі відбувається шляхом автоінокуляції (самозараження) при механічному пошкодженні висипки, терті одягом, мочалкою чи рушником, при видавлюванні елементів висипки тощо.
Оскільки прояви контагіозного молюска у дітей часто мають схожі ознаки із вульгарними (звичайними) бородавками, доброякісними і передраковими новоутвореннями шкіри чи іншими дерматозами, не слід проводити самолікування висипки у дітей, необхідно відразу звернутися до лікаря-дерматолога з метою уточнення діагнозу та визначення терапевтичної тактики. Постановка діагнозу контагіозного молюска у дітей не викликає труднощів і грунтується на характерних клінічних ознаках дерматозу.
Висипні елементи контагіозного молюска у дітей інколи можуть зникати самостійно, однак у більшості випадків мають тривалий перебіг (декілька місяців чи років), у разі їх травмування можливе ускладнення вторинною інфекцією.
Отже, особливостями контагіозного молюска у дітей є:
– більш тонкий порівняно з дорослими поверхневий шар шкіри (епідерміс) та часте пошкодження шкірних покривів (травми, мікротравми шкіри), що підвищує ризик зараження дітей вірусом контагіозного молюска;
– дрібні розміри висипки;
– часте розташування висипки на шкірі обличчя, особливо навколо очей і на повіках;
– множинний характер елементів висипки;
– часте ускладнення висипки вторинною інфекцією, особливо в ділянках великих складок і тертя;
– нерідкі випадки рецидивування дерматозу після неадекватної терапії.
Лікування контагіозного молюску у дітей на сучасну етапі передбачає переважне застосування методів зовнішньої терапії (механічне видалення елементів висипки, кріодеструкція, діатермокоагуляція, лазерна терапія), оскільки застосування противірусних засобів є малоефективним, тому особливо важливим є рання діагностика дерматозу за наявності одиничних елементів висипки на шкірі.
Для профілактики розвитку та поширення контагіозного молюску слід дотримуватися наступних заходів:
- дотримуйтеся правил гігієни, під час лікування дитини необхідно провести дезінфекцію її одягу та постільної білизни, які слід випрати при максимально високих температурах та після просушування випрасувати з обох сторін;
- слід постійно обробляли всі дитячі іграшки малюка, особливо ті, якими він користується найчастіше;
- вологе прибирання приміщень – один з важливих заходів профілактики та повного одужання дитини;
- оскільки контагіозний молюск може передаватися через побутові речі, з метою захисту членів сім’ї від зараження, кожному необхідно мати особисті комплекти рушників, мочалок, посуду та інших речей індивідуального використання;
- під час лікування контагіозного молюску забороняється приймати ванну, рекомендовано мити дитину під душем проточною водою;
- уникнення травмування шкіри, попередження розвитку сухості шкіри, лікування супутніх захворювань шкіри із проявами ксерозу;
- важливим заходом профілактики виникнення та поширення контагіозного молюска у дорослих і дітей є: зміцнення імунної системи (раціональне харчування, загартовування, заняття спортом тощо), санація хронічних вогнищ інфекції, лікування захворювань внутрішніх органів тощо.
Матеріал підготували: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор та Степан Наталія – асистент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», кандидат медичних наук.
