3 жовтня святкують Міжнародний день житла, адже за статистикою, понад 2/3 життя людина проводить у житлових, громадських та виробничих приміщеннях. Вражає, що за оцінками токсикологів, повітря сучасних приміщень є у 4-6 разів забрудненішим та у 8-10 разів токсичнішим за атмосферне.
Враховуючи значну поширеність онкологічної патології серед дорослого населення України (ІІ місце після захворювань серцево-судинної системи), особливу увагу привертають забруднювачі повітря закритих приміщень, які можуть становити потенційну небезпеку як прямі чи опосередковані чинники канцерогенезу. Вміст полютантів у повітрі закритих приміщень залежить від поверховості приміщення, терміну експлуатації споруди, кратності повітрообміну, кількості людей у приміщенні, якості меблів, насиченості полімерними матеріалами. Реакцію організму на вплив полютантів детермінують вік, стать, індивідуальна чутливість.
Згідно з класифікацією канцерогенних агентів Міжнародного агентства ООН по дослідженню раку (IARC) до канцерогенних для людини факторів, які зустрічаються в побуті, належать:
- Радон – продукт розпаду радію, безбарвний газ без запаху, є одним із чинників ризику раку легень. Внаслідок емісії від земної поверхні, проникаючи через щілини будівельних конструкцій, він може накопичуватись у погано вентильованих приміщеннях. Встановлено, що концентрації радону в повітрі житлових приміщень перших поверхів будинків, особливо ванних кімнат та кухонь, у 8 разів вищі, ніж у атмосферному. Джерелами радіоактивного радону можуть бути стіни будинків з бетону, шлакоблоків і полімербетону, меншою мірою – гаряча вода та природний газ.
- Азбести усіх видів, азбестовмісний тальк та вермікуліт, що входять до складу вогнетривких матеріалів, азбествмісних труб, листів, шиферу. Слід зауважити, небезпечними є лише вільні волокна, що утворюються при розпилюванні, сверліннні азбествмісних матеріалів і є чинником ризику мезотеліоми плеври.
- Бутадієн – може потрапляти у повітря внаслідок емісії з гумових виробів, синтетичних каучуків, кабельної ізоляції.
- Бензол – може потрапляти в організм через органи дихання та шкіру, входить до складу бензину, клею для взуття. Потрапляє у повітря внаслідок емісії з деревно-стружкових плит (ДСП), деревно-волокнистих плит (ДВП), ламінату, лінолеуму, штучної шкіри, клейонки.
- Формальдегід – є приорітетним забруднювачем повітряного середовища та одним із найбільш гігієнічно значимих полютантів. Його вміст у повітрі його може коливатися від 0,001 мг/м3 у екологічно чистих приміщеннях до 0,17 мг/м3 у квартирах із новими меблями із ДСП. Концентрації формальдегіду у квартирах можуть перевищувати гранично допустимі для атмосферного повітря у 1,3-25,5. Він може потрапляти в організм через органи дихання внаслідок емісії з меблів із ДСП, ДВП, фанери, ламінату, синтетичних килимів та текстильних виробів. Малі концентрації формальдегіду у повітрі можуть викликати подразнення слизових оболонок очей, носа, горла, рефлекторні реакції у вигляді чхання та кашлю. При тривалому впливі він негативно впливає на дихальні шляхи, очі, шкіру, репродуктивні органи, високі концентрації можуть викликати нудоту і відчуття нестачі повітря. У дослідах на тваринах підтверджена його генотоксична, ембріотоксична, мутагенна дія.
- Канцерогени тютюнового диму: 4-амінодифеніл, N-нітрозонорнікотин, 1- та 2-нафтиламіни, 3,4-бенз(а)пірен. Активне куріння сигарет є основною причиною розвитку раку легень у 80-85% пацієнтів, а у курців ризик розвитку раку легень в 30 разів вищий, ніж в осіб, які не палять. Канцерогени тютюнового диму є також чинниками ризику раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, сечового міхура та нирок. Небезпеку становить також «пасивне» паління, яке збільшує ризик розвитку раку легень удвічі. Бенз(а)пірен входить також до складу вихлопних газів автомобілів, тож може потрапляти з атмосферного повітря, якщо вікна квартири виходять на автомагістралі з інтенсивним рухом.
- Тетрахлордибензо-пара-діоксин (діоксин) – проникає через шкіру та дихальні шляхи, у житлові приміщення потрапляє з атмосферного повітря, якщо поблизу спалюють тверді побутові відходи, вироби з ПВХ, деревину, вугілля тощо.
Як свідчать фундаментальні дослідження у різних областях медицини, у виникненні пухлин важливе значення мають не лише ініціюючі агенти, що викликають трансформацію нормальної клітини у пухлинну, але й неканцерогенні хімічні сполуки, ефект котрих може проявлятися у підсиленні канцерогенезу. Зокрема, стимулювати канцерогенез можуть такі хімічні забруднювачі навколишнього середовища, як сірчистий ангідрид, оксиди азоту, фенольні сполуки, дихлоретан, хлороформ, нітрат свинцю. Непрямі канцерогени самі по собі інертні і перетворюються на активні сполуки за участю ферментів монооксигеназ, що каталізують включення одного атома кисню в молекулу субстрату.
Таким чином, поява нових будівельних матеріалів і технологій потребує подальшого дослідження їх впливу на організм з метою розробки основних шляхів збереження здоров’я населення та забезпечення належного еколого-гігієнічного контролю за житловими приміщеннями. Належна вентиляція житлових та громадських приміщень, заборона тютюнопаління у громадських місцях, ознайомлення споживачів із складниками будівельних матеріалів та можливими джерелами канцерогенів у побуті також дозволять зменшити ризики канцерогенезу.
Підготувала: старший викладач кафедри гігієни та екології Кушнір О.В.
