Природне вигодовування є унікальним, фізіологічно адекватним способом харчування новонароджених і дітей першого року життя.
Природне вигодовування – феномен найбільшої мудрості еволюції життя, загально-біологічного впливу на безпосереднє і віддалене здоров’я дитини і дорослої людини, включаючи і основи її духовності.
Очевидно, що харчування на першому році життя «програмує» метаболізм таким чином, що ті або інші його порушення можуть збільшити ризик розвитку цілого ряду захворювань: таких як алергічні хвороби, ожиріння, метаболічний синдром, остеопороз тощо.
Можна виділити 4 групи переваг природного вигодовування перед штучним:
Пластична цінність. Збалансованість жіночого молока за якісним та кількісним складом, оптимальне співвідношення білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин.
Біологічна цінність жіночого молока. Наявність факторів протиінфекційного захисту, гормонів, біологічно активних речовин. Саме ці переваги не може відтворити жодна штучна суміш.
Психофізіологічні переваги. Емоційно-тактильний контакт матері і дитини під час годування дає відчуття безпеки дитині та формує почуття материнства у жінки. Створює ряд позитивних фізіологічних ефектів для матері та дитини.
Технологічні і економічні переваги. Жіноче молоко стерильне, завжди готове до вживання, має оптимальну температуру, затрати енергії дитиною на отримання молока є регулятором, який практично виключає можливість переїдання, грудне вигодовування є найдешевшим.»
Годування на вимогу
Переваги годування на вимогу: становлення лактації відбувається швидше, ефективніше виробляються смоктальні навички у дитини, дитина має меншу фізіологічну втрату маси тіла і швидше набирає вагу, раніше формується взаємне пізнавання і звикання пари матір-дитина.
Вільне вигодовування бажано зберігати і в перші дні після виписки, в домашніх умовах. Частота прикладання в перший тиждень може складати 12-20 разів на добу. Найбільшу складність у такій системі вигодовування представляє правильне розуміння матір’ю крику дитини. Його причинами можуть бути, крім голоду, і біль, і незручне положення, і охолодження, і мокра пелюшка тощо. Тривале застосування вільного вигодовування є виснажливим для матері, погіршує її відновлення після пологів, викликає втому та явища десинхронозу.
У подальшому у дитини найчастіше виробляється свій режим годування від 6 до 8 разів на добу. Тому, при переході до періоду повного грудного вигодовування слід дотримуватись встановлених годин, що має значення для формування біоритму роботи травних залоз й апетиту дитини, для утворення молока у матері, раціональної організації режиму її життя. Годування за режимом передбачає коливання у часі на 15-20 хвилин від запланованого, в залежності від харчової активності дитини. При фіксованому режимі годування дитина відрізняється спокійною поведінкою, хорошим глибоким сном, кращими темпами надбавки ваги. Тим часом у матері, як правило, встановлюється стабільне прибування достатньої кількості молока.
Слід також пам’ятати, що для дитини тривалий (6 годин) сон є вкрай необхідним. Такий сон створює повноцінні умови для відпочинку нервової системи немовляти та формування монофазного типу з тривалим періодом глибокого сну. Саме під час такого сну найбільш інтенсивно йдуть анаболічні процеси в організмі і йде ріст дитини.
Годують дитину впродовж 15-20 (не більше 30) хвилин, ослаблених дітей – до 30 хвилин. Цього часу достатньо для насичення більшості дітей. Надто тривале годування погіршує травлення у шлунку, сприяє формуванню негативної звички «лінивого смоктуна». Оптимальним є роздільне годування грудьми – на одне годування одну грудь. Груди при годуванні чергують. При роздільному годуванні загальна продукція молока у жінки більша за об’ємом, більш стабільна через триваліший час наповнення груді і, крім того, завжди є можливість, при збільшеній потребі молока у дитини, трохи догодувати її з іншої груді.
Після годування слід потримати дитину у вертикальному положенні 5-10 хвилин до відригування повітря. Аерофагія – заковтування повітря при смоктанні, є фізіологічним явищем, оскільки дитина завдяки високому розташуванню надгортанника може одномоментно смоктати молоко та в той же час дихати.
У перший період та до введення прикорму залишки молока у груді слід зціджувати, що буде сприяти більш інтенсивній продукції молока, оскільки молочна залоза є апокриновою і працює за законом «попиту і пропозиції» – чим більше молока виділяється, тим більше його виробляється.
Матеріал підготував: завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Нечитайло Ю.М.
