• Українська
  • English
Пам’яті жертв Голодомору присвячується …
Пам’яті жертв Голодомору присвячується …

Пам’яті жертв Голодомору присвячується …

Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні – масовий штучний голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат. У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста переконливо засвідчено, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. У 2003 році Український парламент назвав, а у 2006 – офіційно визнав Голодомор геноцидом українців. Більше того, 24 країни світу також офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.

 

У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Безпосередньо винними суд визнав сім високопосадовців СРСР та УРСР і констатував, що, відповідно до даних науково-демографічної експертизи, загальна кількість людських втрат від Голодомору складає близько 10 мільйонів осіб, з них 3 мільйони – діти. За результатами слідства, було визначено, що втрати українців серед ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

 Голодомор 1932–1933 років в Україні – не лише найбільша гуманітарна катастрофа в історії людства, а й незагоєна рана вітчизняної історії, ще одна “вічна”проблема української суспільної й політичної думки.

Ставлення до Голодомору (а воно далеко не однозначне в сучасному суспільстві) – критерій морального, духовного, ідейного розвитку людей, своєрідний іспит на патріотизм..

„В Україні комуністична влада зуміла виховати генерацію людей, які не тільки не знають історії своїх дідів і прадідів, а навіть навчила їх ненавидіти свій народ і свою мову. Сьогодні в тих регіонах, де найбільше вимерло українського населення внаслідок штучного Голодомору, існує найбільша опозиція проти оприлюднення правди про геноцид”, – так, на жаль, цілком слушно констатує вихідець з Полтавщини Микола Міщенко, голова Фундації Українського Геноциду-Голодомору в США (Ukrainian Genocide Famine Foundation – USA, Inc.), яка чимало зробила для поширення у світі правди про цю трагедію, а також збереження пам’яті про геноцид українського народу.

Кривава рана в історії народу була щільно оточена безмовством. Про неї не можна було згадувати і в літературі. Страх, який принесла більшовицька влада, скував усім уста, наклав на них печать мовчазних мук. Проте саме українські письменники стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу в слові – ще від часів, коли над правдою про Голодомор тяжів „культ мовчання”. З плином часу з’являлися нові твори, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду; ці твори зароджувалися і в Україні, і далеко за її межами. Першим твором про жахіття Голодомору в Україні став роман Уласа Самчука „Марія”, а наймасштабнішим твором української літератури про Голодомор вважається роман Василя Барки „Жовтий князь”.

Матеріал підготували: Лариса Шутак, Галина Навчук, кафедра суспільних наук та українознавства

Корисно знати