Ми спимо вночі для того, щоб не спати вдень.
(Фраза з просторів інтернету)
Почувати себе бадьорими упродовж дня важливо, адже саме від цього часто залежить наша ефективність та самопочуття. Сонливість, навпаки, робить нас геть невитривалими та не здатними розв’язувати елементарні задачі. Існують тисячі причин денної сонливості. Серед них різноманітні соматичні, неврологічні, ендокринологічні захворювання, не раціональне харчування, психологічні та вікові проблеми тощо.
Тому, якщо раніше людина не помічала за собою денної сонливості, а тепер вона з’явилась, при тому, що людина не змінювала звичного для себе способу життя, то порада може бути тільки одна – звернутись за кваліфікованою допомогою медичних фахівців, і не розбиратись в цій проблемі самотужки. Це важливо також і тому, що одна проблема, як правило, тягне за собою іншу, і розібратись у причинно-наслідкових зв’язках та, головне, розірвати патологічне коло цих зав’язків, може тільки лікар. Так, наприклад, на гостру потребу подрімати вдень скаржаться ті, хто має зайву вагу. Але останні дослідження показали, що саме денний сон призводить до появи надмірної ваги, а не навпаки, ожиріння стає причиною сонливості. Тож, сонливість лише погіршує стан людей, які намагаються позбутись зайвої ваги.
Багатьом з нас відома проблема, коли недоспав через проблеми на роботі чи вдома, і причина денної сонливості є зрозумілою, але треба якось заставити свій організм злагоджено працювати та не бути сонливим. Так, кава нам на допомогу. Це відомо, і в багатьох випадках працює. Але не завжди та не у всіх. Часто при роботі з пацієнтами радиш пити заварну каву один – два рази в першій половині дня і розказуєш всі плюси від цього – і профілактика нейродегенеративних захворювань (хвороби Альцгеймера, Паркінсона), і жирової дистрофії печінки, і покращання ниркового кровообігу, покращання церебрального кровообігу та венозного відтоку з порожнини черепа тощо. А чуєш від пацієнта, що ви доктор, я пробував, не можу я пити каву – у мене одразу виникає після неї серцебиття, тремор, головний біль, біль в ділянці серця тощо. І приходиться переконувати людину спробувати ще раз. Раптом чутливість рецепторів до кави в межах серцево-судинної системи знизилась з віком, а чутливість в межах ЦНС – посилилась. Хоч може бути і навпаки. І це треба знати: ефекти від кави можуть змінюватись протягом життя людини.
І тут варто нагадати механізм дії кофеїну. Загальновідомо, що універсальним джерелом енергії для живих клітин є молекула аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ), яка послідовно віддаючи свої три фосфорні залишки вивільняє енергію, і в результаті залишається один аденозин. Аденозин приєднується до своїх рецепторів на мембрані клітини і, таким чином, клітина розуміє, що субстрат для енергії вичерпаний, і зменшує свою активність. Кофеїн же блокує ось ці аденозинові рецептори. Тому клітина думає, що субстрату для енергії ще багато, та продовжує свою активність розщеплюючи АТФ зі своїх запасів. Отже, кофеїн обманює клітину та заставляє її витрачати свої недоторкані запаси енергії. І якщо у людини більше аденозинових рецепторів в клітинах ЦНС, ніж в клітинах серцево-судинної системи, то людина після кави відчуває бадьорість без помітної активації в межах серцево-судинної системи, якщо ж навпаки, то прискорене серцебиття, підвищений артеріальний тиск відсувають на другий план ефекти тонізації ЦНС.
До речі, деякі люди після кави хочуть спати, і зовсім не відчувають її збадьорливого ефекту. Таке питання часто можна почути від пацієнтів, від студентів чи інтернів. З погляду фізіології ЦНС це можна пояснити наступним чином.
Вся робота нервової системи базується на балансі збудливих та гальмівних нейротрансмітерів. Серед збудливих середників найбільш вагомий це глутамат, а серед гальмівних – гамма-аміномасляна кислота (ГАМК). Так от, якщо у людини аденозинових рецепторів більше на клітинах, які продукують глутамат, ніж на клітинах, які продукують ГАМК (а таких людей близько 80%), то кофеїн блокуючи на них аденозинові рецептори призводить до активації їх діяльності та посиленого вироблення збудливого глутамату. Тому більшість людей відчуває бадьорість від кави. Близько 10% людей мають переважання аденозинових рецепторів на клітинах ГАМК. Власне такі люди, випивши каву, заставляють посилено працювати системи ГАМК і через це відчувають сонливість після кави. Ще близько 10% людей мають рівну кількість аденозинових рецепторів на збудливих та гальмівних системах мозку. Такі люди особливих ефектів від кави не відчувають.
Але ж не тільки каву можна використати для активізації ЦНС.
Так, лікарі-неврологи після оцінки стану людини можуть рекомендувати цілий ряд офіцінальних препаратів та БАДів, які, як правило підвищують рівень катехоламінів в ЦНС. Це можуть бути препарати, які прискорюють церебральний метаболізм та кровообіг, або ж нові антидепресанти, інгібітори зворотного захоплення не тільки серотоніну, але й норадреналіну, різноманітні метаболічні препарати по типу цитруліну малату (стимол) або вітаміну В6 тощо.
Але самий основний та найбільш фізіологічний метод підвищення рівнів катехоламінів в ЦНС і, відповідно боротьби з денною сонливістю – це фізична активність. Адже основний медіатор, який працює у рухових ділянках мозку – це один з катехоламінів – дофамін. Тому кожен, напевно, на власному досвіді переконався в ефективності присідань чи віджимань від підлоги, чи розтягування еспандерів, чи будь-якої іншої фізичної активності в покращанні настрою та підвищенні тонусу організму. Але, на жаль, люди ліниві, і нам легше випити каву, аніж поприсідати. Можна продовжити тему важливості фізичної активності, але це дуже важлива та широка тема для вже іншої розмови.
Професор кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології, доцент Ігор Кричун
