Алкоголь – найдавніший та найпоширеніший наркотик у світі. При помірному вживанні деякі дослідники визначили користь алкоголю, оскільки він може мати певний захисний вплив на серцево-судинну систему завдяки різноманітним механізмам, включаючи профілактику тромбозів, антиоксидантному впливу, покращенню ліпідного обміну та функції ендотелію (судинної оболонки). Ці кардіопротективні ефекти отримали назву в медичній спільноті як “французький парадокс”, проте на сьогодні встановлено, що причиною корисних властивостей є саме ресвератрол, що міститься в червоному вині, а не алкоголь, як такий. При зловживанні навіть червоним вином, користь від ресвератролу нівелюється токсичними ефектами алкоголю…
Абсолютно безпечної дози алкоголю не існує, найбільш негативно алкоголь впливає на:
- перебіг артеріальної гіпертензії (визнаний медичною спільнотою фактор ризику артеріальної гіпертензії)
- та розвиток різноманітних порушень серцевого ритму (найчастіше – фібриляції передсердь, дещо рідше – тріпотіння передсердь, пароксизмальної передсердної тахікардії, щлуночкової екстрасистолії).
Серед серцево-судинних наслідків регулярне зловживання алкоголем достовірно підвищує артеріальний тиск, що призводить до артеріальної гіпертензії, яка сама по собі є фактором ризику інших серцево-судинних захворювань і раптової смерті. Визначається зв’язок зі змінами прокоагулянтів після гострого прийому алкоголю, гіпокоагуляцією при хронічному зловживанні та тромбоцитозом після відміни. Крім того, алкоголь зменшує регіональний церебральний кровотік, впливаючи на церебральний метаболізм при хронічному зловживанні або призводить до вазоконстрикції церебральних артерій при гострому прийомі. Усі ці вищезазначені ефекти можуть призвести до інсульту, а регулярне зловживання також пов’язане з внутрішньочерепним крововиливом, який може бути смертельним.
Існує також вищий ризик раптової серцевої смерті при зловживанні алкоголем, який зростає разом із кількістю спожитого алкоголю, незалежно від наявності попередніх серцевих подій, таких як ішемічна хвороба серця або інфаркт міокарда.
Хронічне вживання великої кількості алкоголю пов’язане з алкогольною кардіоміопатією, підтипом вторинної дилатаційної кардіоміопатії, яка, як відомо, пов’язана не лише з серцевою недостатністю, але й з фібриляцією передсердь та іншими серцевими аритміями.
На сьогодні встановлено, що алкоголь може викликати серцеві аритмії у здорових людей після гострого надмірного вживання алкоголю, або через хронічне вживання. Аритмії, спричинені гострим надмірним вживанням алкоголю, були описані як «синдром святкового серця» (ССС).
Термін ССС був офіційно введений у 1978 році Філіпом Еттінгером для опису гострого порушення серцевого ритму у здорових людей після епізоду сильного вживання алкоголю. Особливістю цих явищ було те, що вони частіше траплялися після вихідних чи святкових днів, як-от Різдво чи Новий рік, які, як відомо, пов’язані з підвищеним споживанням алкоголю, звідси й пішла назва даного синдрому.
ССС в основному асоціюється з надшлуночковими аритміями, причому фібриляція передсердь є найпоширенішою серцевою аритмією при цьому синдромі. Однак можуть виникати й інші менш часті типи аритмій, такі як тріпотіння передсердь, пароксизмальна передсердна тахікардія та ізольована шлуночкова екстрасистолія.
ССС може виникати як у тих, хто регулярно вживає алкоголь, так і в тих, хто не п’є. Однак, оскільки всі пацієнти в дослідженні Еттінгера регулярно вживали алкогольні напої у великих кількостях, спочатку вважалося, що ССС більше пов’язаний з хронічним споживанням алкоголю. Тим не менш, Еттінгер та інші дослідники також описують випадки одноразового вживання алкоголю, після яких виникла фібриляція передсердь. Пізніше це було підтверджено іншими дослідженнями, які показали подібні випадки виникнення аритмій після надмірного вживання алкоголю у здорових людей, які не вживали алкоголь систематично.
Важливо відзначити, що пацієнти з ССС є практично здоровими, без особистого або сімейного анамнезу аритмій або інших симптомів, що вказують на структурні серцеві аномалії та без будь-яких клінічних ознак серцевих захворювань, таких як кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця або інші стани, які можуть призвести до серцевих аритмій, наприклад аномальний рівень електролітів або підвищений рівень гормонів щитовидної залози, тощо.
Найчастішим симптомом, про який повідомляють пацієнти з ССС, є серцебиття. Іншими симптомами є підвищений або знижений артеріальний тиск, біль в ділянці серця, задишка. Однак важливо зазначити, що серцеві аритмії, такі як фібриляція передсердь, також можуть виникати без будь-яких клінічних симптомів, що ускладнює діагностику деяких епізодів ССС, що може призвести до недооцінки їх частоти.
Показано, що фібриляція передсердь, найчастіша серцева аритмія при ССС, є основним фактором ризику інсульту, що опосередковано свідчить про зв’язок між ССС та інсультом. Крім того, аритмія, пов’язана з ССС, може призвести до раптової смерті, що може пояснити випадки раптової смерті, про які зазвичай повідомляють у алкоголіків.
В охороні здоров’я запроваджено поняття “стандартної дози алкоголю” для визначення ступеню ризику кількості випитого алкоголю на серцево-судинну систему.
1 стандартна доза = 10 г етилового спирту (330 мл пива міцністю 3,5 – 5%, або 1 келих вина 100 мл міцністю 11,5 – 13%, або 1 чарка 25 мл спиртних напоїв міцністю 40%.
НИЗЬКИЙ РИЗИК (помірне вживання алкоголю)
чоловіки
не більше 3 стандартних доз за 1 прийом, не більше 14 доз на тиждень
жінки
не більше 2 стандартних доз за 1 прийом, не більше 7 доз на тиждень
СЕРЕДНІЙ РИЗИК (небезпечне вживання алкоголю)
чоловіки
не більше 5 стандартних доз за 1 прийом, від 14 до 41 дози на тиждень
жінки
не більше 3 стандартних доз за 1 прийом, від 7 до 28 доз на тиждень
ВИСОКИЙ РИЗИК (шкідливе вживання алкоголю)
чоловіки
6 та більше стандартних доз за 1 прийом, більше 42 доз на тиждень
жінки
4 та більше стандартних доз за 1 прийом, більше 28 доз на тиждень
(таке вживання алкоголю тісно асоційовано з високим ризиком токсичного ураження серцевого м’язу, розвитком фібриляції передсердь, мозкових інсультів та серцевою смертністю).
Матеріал підготувала Хребтій Галина, к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини
