Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Антибіотики в хірургії: там, де потрібно, і тоді, коли потрібно. Поради фахівців до Всесвітнього тижня обізнаності про антимікробну резистентність

Антибіотики в хірургії: там, де потрібно, і тоді, коли потрібно. Поради фахівців до Всесвітнього тижня обізнаності про антимікробну резистентність

З 18 по 24 листопада світ відзначає Всесвітній тиждень обізнаності про антимікробну резистентність (АМР). Тема 2026 року — «Єдине здоров’я, єдина дія: запобігаймо АМР вже зараз». Вона нагадує, що збереження дієвості антибіотиків залежить від спільних зусиль лікарів, ветеринарів, аграріїв, держави та кожної людини.

Хірургія — одна з галузей, для яких ця загроза найвідчутніша. Сучасні операції, від апендектомії до ендопротезування суглобів, безпечні значною мірою завдяки дієвим антибіотикам. Якщо бактерії стануть стійкими, навіть звичне втручання може закінчитися інфекцією, яку нема чим лікувати.

Ключові світові показники

За даними проєкту GRAM (The Lancet, 2024):

  • у 2021 році антимікробна резистентність безпосередньо спричинила 1,14 млн смертей і була пов’язана ще з 4,71 млн;
  • без додаткових заходів у 2025–2050 роках вона може забрати понад 39 млн життів, а щорічна кількість смертей зросте до 1,91 млн у 2050 році;
  • найбільше зросла смертність від метицилінрезистентного золотистого стафілокока (MRSA): з 57 тис. у 1990 році до 130 тис. у 2021 році. Це один із головних збудників інфекцій області хірургічного втручання.

Хірургічні інфекції (за даними ВООЗ):

  • до 33 % хірургічних пацієнтів переносять післяопераційну інфекцію, і до 51 % таких інфекцій викликають стійкі до антибіотиків бактерії;
  • у 43 % пацієнтів антибіотикопрофілактику безпідставно продовжують після операції.

Чому це особливо важливо для України

Війна зробила антимікробну резистентність щоденною проблемою українських хірургів. Масові мінно-вибухові та вогнепальні поранення, довга евакуація, повторні операції та тривалі курси антибіотиків створюють ідеальні умови для відбору стійких бактерій.

  • У бойових ранах переважають грамнегативні бактерії — Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa — зі стійкістю до багатьох антибіотиків.
  • У дослідженні збудників бойових ран в Україні за 2014–2023 роки 95,6 % штамів A. baumannii були полірезистентними, а 41,1 % — екстенсивно резистентними (чутливими лише до одного-двох класів препаратів).
  • У закладах харківських лікарень серед полірезистентних штамів найчастіше траплялася K. pneumoniae (44,4 %).
  • Такі штами поширюються і в цивільні відділення та за межі України разом із пацієнтами, яких переводять на лікування.

Щоб зменшити неконтрольоване вживання антибіотиків, з 1 серпня 2022 року в Україні їх відпускають у аптеках лише за рецептом.

Антибіотикопрофілактика в хірургії: що рекомендує ВООЗ

Правильна передопераційна профілактика знижує ризик інфекції і не сприяє резистентності. Неправильна, насамперед затягнута, не дає додаткового захисту, але селекціонує стійкі бактерії.

  • Використовувати лише за показаннями, залежно від типу операції та ступеня забруднення рани.
  • Вводити внутрішньовенно протягом 120 хвилин до розтину, з урахуванням періоду напіввиведення препарату. Для більшості операцій застосовують цефалоспорини I–II покоління.
  • Не продовжувати після операції. Достатньо однієї передопераційної дози; додаткову дозу вводять під час тривалої операції або значної крововтрати. «Профілактичний» курс на 3–5 днів після операції не знижує ризик інфекції.
  • Не продовжувати через наявність дренажу. Дренаж сам собою не є показанням до антибіотиків.
  • Не зрошувати рану розчинами антибіотиків.

Антибіотик — лише частина профілактики. ВООЗ також рекомендує душ пацієнта перед операцією, відмову від гоління операційного поля (за потреби — лише кліпером), обробку шкіри спиртовими антисептиками на основі хлоргексидину та ретельну обробку рук хірургічної бригади.

Коли антибіотик не потрібен

У хірургії багато інфекцій виліковує не антибіотик, а хірургічний контроль джерела: розкриття та дренування абсцесу, видалення нежиттєздатних тканин і сторонніх тіл.

  • Невеликий підшкірний абсцес або фурункул після адекватного дренування у пацієнта без загальних проявів інфекції часто не потребує антибіотиків.
  • Чисті операції без имплантатів (наприклад, видалення невеликих новоутворень шкіри) у більшості випадків не потребують профілактики.
  • Виділення бактерій з рани без ознак запалення — це колонізація, а не інфекція. Лікуємо пацієнта, а не аналіз.
  • Вірусні інфекції (ГРВІ, грип, COVID-19) антибіотиками не лікуються — це стосується і хірургічних пацієнтів у перед- та післяопераційному періоді.

Якщо антибіотик дійсно потрібен, важливо взяти матеріал на посів до початку лікування, а після отримання антибіотикограми звузити спектр препарату та визначити чітку тривалість курсу.

Поради для пацієнтів

  • Не приймайте антибіотики без призначення лікаря і не вимагайте їх «про всяк випадок» після операції.
  • Приймайте призначений курс точно так, як сказав лікар, у тій самій дозі та з тим самим інтервалом. Не змінюйте його самостійно.
  • Не залишайте антибіотики «на потім» і не діліться ними з родичами чи знайомими.
  • Дотримуйтесь гігієни рук і догляду за післяопераційною раною за вказівками хірурга: запобігти інфекції легше, ніж лікувати її.
  • Перед плановою операцією киньте курити та нормалізуйте рівень глюкози крові разом із лікарем — це суттєво знижує ризик ранових інфекцій.
  • Негайно повідомляйте лікаря, якщо після операції з’явилися почервоніння, набряк чи виділення з рани, наростання болю або температура.

Міжнародні організації та доказові клінічні настанови

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ / WHO):

Наукові джерела цифр у замітці:

Українські державні медичні джерела

Міністерство охорони здоров’я України:

Інформацію підготував доцент кафедри хірургії № 2

Володимир ГРЕБЕНЮК

Корисно знати