Щороку 15 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з лімфомами – важливу ініціативу, спрямовану на підвищення рівня інформованості про ці захворювання, їх ознаки, методи діагностики та лікування. Цей день об’єднує понад 50 країн, а також різноманітні організації, залучаючи пацієнтів, медичних фахівців і громадськість до спільної боротьби з цією групою онкологічних недуг.
Лімфоми — це ракові захворювання лімфатичної системи, які становлять близько 5% від усіх випадків раку у світі. Лімфатична система є ключовим компонентом імунної системи, що захищає організм від інфекцій та допомагає підтримувати клітинний баланс. У разі лімфоми лімфоцити – клітини імунітету – починають патологічно розмножуватись, утворюючи пухлини в лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку та інших органах.
Фахівці у галузі гематології поділяють лімфоми на дві основні групи:
Лімфома Ходжкіна (ЛХ), яка зустрічається приблизно у 10-15% випадків. Її частіше діагностують у молодих людей віком 15-35 років. При своєчасному лікуванні прогноз є досить сприятливим.
Неходжкінські лімфоми (НХЛ) складають більшість випадків – близько 85-90%. Ця категорія включає понад 60 різновидів, які варіюються за клінічними проявами, швидкістю прогресування та чутливістю до терапії.
Глобальна статистика
Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2020 році в світі було зареєстровано понад 600 тисяч нових випадків захворювання на лімфому, що робить її одним із найпоширеніших видів раку крові. Неходжкінські лімфоми займають п’яте місце серед найчастіших онкологічних хвороб у розвинених країнах.
В Україні щорічно виявляється близько 4-5 тисяч нових випадків лімфом, і цей показник має тенденцію до зростання. Збільшення кількості діагнозів частково пов’язане з удосконаленням методів діагностики, а також із впливом екологічних факторів тощо.
Виникнення лімфом обумовлено сукупністю причин:
- Генетична схильність.
- Імунодефіцити, як вроджені, так і набуті (зокрема ВІЛ-інфекція).
- Хронічні інфекційні захворювання, такі як Helicobacter pylori, віруси Епштейна-Барр, гепатити В і С.
- Вплив хімічних канцерогенів, включаючи пестициди та хімічні розчинники.
- Вік – найвищий ризик спостерігається у людей старше 60 років.
Лімфоми можуть перебігати безсимптомно або проявлятися загальними ознаками, що утруднює раннє виявлення:
- Безболісне збільшення лімфатичних вузлів, найчастіше в ділянці шиї, пахвовій ділянці та ін.
- Загальна слабкість і швидка стомлюваність.
- Нез’ясоване стійке підвищення температури протягом понад 2 тижнів.
- Нічна пітливість.
- Безпричинна втрата ваги.
- Збільшення печінки або селезінки.
- Поява кашлю, задишки або болю в грудях при ураженні ділянки грудної клітки.
Зазначені симптоми можуть бути проявами багатьох інших захворювань, тому при їх виникненні потрібно обов’язково звернутися до лікаря для уточнення діагнозу.
Для підтвердження діагнозу лімфоми використовується комплексний підхід:
- Фізикальний огляд з пальпацією лімфатичних вузлів.
- Лабораторні дослідження крові (загальний аналіз, біохімічні показники імунного статусу тощо).
- Імуногістохімічний аналіз біоптатів лімфатичних вузлів або уражених тканин – основний метод визначення типу лімфоми.
- Візуалізаційні дослідження (УЗД, КТ або ПЕТ-КТ), які дозволяють оцінити поширеність патологічного процесу.
- Молекулярно-генетичні дослідження для виявлення прогностичних маркерів і вибору найбільш ефективної терапії.
Лікування лімфом у сучасній медицині є яскравим прикладом персоналізованого підходу. Основні методи включають:
- Хіміотерапію, яка залишається стандартною практикою для більшості видів лімфом. Вибір препаратів визначається конкретним типом захворювання.
- Імунотерапію з використанням моноклональних антитіл, що діють безпосередньо на уражені клітини.
- Променеву терапію, що застосовується при локалізованих формах хвороби.
- Трансплантацію стовбурових клітин, яка може знадобитися у складних випадках, коли виникають рецидиви.
- Таргетну терапію – нову перспективу в лікуванні, яка базується на впливі препаратів на конкретні молекулярні мішені пухлинних клітин.
Прогнози для пацієнтів із лімфомами суттєво покращилися за останні десятиліття. Наприклад, п’ятирічна виживаність при лімфомі Ходжкіна перевищує 85%, а серед пацієнтів із неходжкінськими лімфомами вона складає в середньому 60-70% залежно від підтипу й стадії захворювання.
Психосоціальна підтримка відіграє важливу роль у процесі лікування, зважаючи на його складність і тривалість. Допомога медиків у поєднанні з підтримкою родини та суспільства здатна значно підвищити якість життя пацієнтів. Психологічна допомога, участь у групах підтримки й реабілітація сприяють емоційному благополуччю та адаптації хворих.
Для профілактики розвитку лімфом рекомендуються такі заходи:
- Вчасне лікування інфекцій.
- Зменшення контакту з канцерогенними речовинами.
- Контроль стану імунної системи.
- Регулярне проходження медичних оглядів, особливо для людей із підвищеними факторами ризику.
Швидка діагностика, сучасні методи лікування і соціальна підтримка є основними кроками до успішної боротьби з лімфомою.
Інформацію підготувала к.мед.н., доц. кафедри внутрішньої медицини,
фармакології та професійних хвороб Тетяна Дудка
