Атопічний дерматит – поширене шкірне захворювання,
з яким стикаються дерматологи всього світу. 0,5-2 % загального населення Європи страждає від цієї хвороби, серед дітей – кожен четвертий (до 25%). У 80% випадків атопічний дерматит діагностується у дітей перших п’яти років життя. В третини з них захворювання не зникає з віком. Для кожного вікового періоду є своя характерна симптоматика з притаманним особливостями локалізації та морфології висипки.
Атопічний дерматит у дорослих людей, як правило, перебігає досить тривалий час з численними загостреннями з різним ступенем виразності свербіння, що виявляється в нічний час, переважно на бічних поверхнях шиї, стегон і місцях згинання великих суглобів. На тих ділянках тіла, де, захворювання рецидивувало частіше, шкіра набуває злегка шагреневої поверхні з блідо-рожевими папулами і периферичною гіперпігментацією, при чому навіть на незмінених ділянках шкіра залишається сухою та тьмяною.
«Атопічне обличчя» властиве людям, які впродовж багатьох років страждають на цей дерматоз. Симптоми, що з’являються при цьому, надають обличчю характерного стомленого вигляду:
• блідість обличчя і лущення повік;
• атопічний хейліт;
• стоншення і обламування брів в результаті розчісування;
• поглиблення складок на нижніх і на верхніх повіках.
Залежно від переважання тих або інших морфологічних елементів атопічний дерматит у дорослих протікає, переважно в 3-х клінічних формах.
Ліхеноїдна форма. Шкіра хворих відрізняється сухістю і наявністю чітко відмежованих ділянок ліхеніфікації, на тлі яких розміщуються папули з блискучою поверхнею та лусочками. Через свербіж у хворих спостерігаються розчухи, ерозії, геморагічні кірки і тріщини. Вражається переважно шкіра обличчя (навколо очей, повік), шиї, ліктьових і підколінних складок, а також верхньої третини грудей і спини. Через нестерпного свербежу відзначаються порушення сну, дратівливість та інші неврологічні розлади. Зустрічається в одній п’ятій випадків.
Еритематозно-сквамозна форма з ліхеніфікацією. При цій формі на тлі еритематозно-сквамозного вогнища виявляються обмежені вогнища сухої шкіри, з наявністю на них міхурців, скоринок і дрібно пластинчатих лусочок. Вогнища локалізуються в основному в області кистей, ліктьових і підколінних згинах. Часто приєднується вторинна інфекція. Цей варіант атопічного дерматиту має вияв хронічної екземи кистей і зустрічається в 25% випадків.
Пруригінозна форма. Зокрема, для цього захворювання характерні папуловезикулярні елементи шкірної висипки, розташовані на ущільненій основі, в місцях розгинальних поверхонь кінцівок, ліктьових згинах, підколінних ямках, обличчі. Ці елементи висипки зазвичай не утворюють мокнуття. Захворювання має хронічний перебіг, супроводжується значним свербежем. На фоні ксерозу з’являються тріщини, лущення, пігментація шкіри. Пруригінозна форма супроводжується змінами з боку нервової системи (порушення сну, тяжкі невротичні реакції).
Існують і особливі форми атопічного дерматиту, які виявляються специфічними симптомами.
Ураження волосистої частини голови. При цій формі в потиличній або лобовій частині голови з’являються розчухи, ерозії і кірочки. Шкіра під волоссям при цьому завжди суха, вкрита білими лусочками. Ця форма атопічного дерматиту супроводжується сильним свербежем.
Ураження вуха. При цій формі захворювання за вушною складкою утворюється хронічна, болюча тріщина, яка постійно кровоточить та часто ускладнюється приєднанням вторинної інфекції.
Неспецифічний дерматит стоп. Виявляється двобічним симетричним ураженням стоп. При цьому на обох стопах з’являються плями і тріщини, які супроводжуються свербежем і печінням.
Атопічна екзема кистей. На кистях при цій формі атопічного дерматиту з’являються вогнища почервоніння, на яких згодом з’являються тріщини. Тріщини можуть переходити у виразки під впливом засобів побутової хімії, води, професійних чинників.
Матеріал підготувала: асистент кафедри дерматовенерології Шуленіна О.В.
