Герпесвірусна інфекція, зокрема герпес простий та герпес оперізувальний, залишається актуальною медичною проблемою сьогодення через значну поширеність, тенденцію до більш тяжкого клінічного перебігу та формування у пацієнтів резистентності до противірусних лікарських препаратів.
З урахуванням сучасних тенденцій перебігу герпесвірусних інфекцій 04 листопада 2026 року проведено науково-практичну регіональну конференцію лікарів-дерматовенерологів та косметологів Чернівецької області, на якій виступила завідувач кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету, професор Ольга ДЕНИСЕНКО з науковою доповіддю на тему: «Герпесвірусна інфекція. Сучасні виклики. Наукові підходи до лікування».
У доповіді професора Ольги ДЕНИСЕНКО було висвітлено актуальність проблеми герпесвірусних інфекцій, аспекти їх етіології та патогенезу, особливості клінічного перебігу на сучасному етапі, сучасні методи діагностики та новітні, науково обгрунтовані, підходи до лікування герпесу простого та герпесу оперізувального.
Доповідач відзначила, що серед різних типів герпесвірусів людини у клінічній практиці найбільш часто зустрічаються та мають важливе клінічне значення:
- Вірус простого герпесу І типу – HSV-1: зараження відбувається у ранньому дитячому віці (до 5 років); загальна інфікованість населення земної кулі HSV-1 складає 90-97 %; зумовлює переважно клінічні прояви лабіального герпесу, хоча може мати і поширений характер, а також спричиняти герпетичний стоматит, фарингіт, зрідка – енцефаліт. Також встановлено, що у 10-40% пацієнтів із проявами генітального герпесу збудником є вірус простого герпесу І типу, зараження яким відбувається при орогенітальних контактах.
- Вірус простого герпесу ІІ типу – HSV-2: зараження зазвичай відбувається після початку статевого життя; інфікованість населення HSV-2 складає близько 40-48 %; є домінуючим при розвитку генітальної герпетичної інфекції; може викликати неонатальний герпес та менінгіт.
- Герпесвірус людини 3 типу (VZV) – спричиняє вітряну віспу при первинному інфікуванні та оперізувальний лишай (герпес зостер) при реактивації; уражає шкіру та нервову систему.
Доповідач Ольга ДЕНИСЕНКО у своїй доповіді відзначила особливості типових та атипових клінічних проявів герпесу простого та герпесу оперізувального, а також вказала на збільшення в останні роки частки пацієнтів із обтяженим клінічним перебігом герпесвірусних інфекцій (часті рецидиви, виразкові форми, ускладнення вторинною піодермією тощо), зумовлених несприятливими зовнішніми та ендогенними чинниками (стан війни, стреси, переохолодження, перевтома, обмінні порушення, імунодефіцитні стани тощо), що негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, знижує їх працездатність, соціальну активність тощо.
Також у доповіді було представлено сучасні науково обгрунтовані методи лабораторної діагностики герпесу простого та герпесу оперізувального.
Як відзначила доповідач, значною медичною проблемою сьогодення є розвиток у пацієнтів резистентності до противірусних засобів системної дії, що обгрунтовує актуальність удосконалення схем їх лікування.
Особливу увагу Ольга ДЕНИСЕНКО приділила сучасним науковим підходам до призначення системної противірусної терапії пацієнтам із герпесом простим та герпесом оперізувальним. Було представлено результати чисельних наукових досліджень із висвітленням переваг новітніх противірусних препаратів системної дії, зокрема фамцикловіру, розглянуто науково обгрунтовані схеми лікування оперізувального герпесу, а також пацієнтів із первинним інфікуванням вірусом простого герпесу, при виникненні його загострень та в якості протирецидивної терапії.
Після завершення презентації доповіді Ольга ДЕНИСЕНКО відповіла на запитання учасників конференції з уточненням аспектів етіопатогенезу, ознак атипових клінічних форм та особливостей лікування герпесу простого та герпесу оперізувального, що повинно посприяти підвищенню рівня знань та фахової підготовки лікарів-дерматовенерологів області.
