• Українська
  • English
Профілактика судинних ускладнень цукрового діабету
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Профілактика судинних ускладнень цукрового діабету

Профілактика судинних ускладнень цукрового діабету

Як відомо, цукровий діабет (ЦД) – це захворювання, при якому клітинам нашого тіла важко засвоювати цукор, що надходить у кров з їжі. Вкрай важливо знати, що хвороба небезпечна своїми ускладненнями.

Чому розвиваються ускладнення і чи можна їх уникнути?

Основна причина розвитку ускладнень – це тривале підвищення рівня цукру в крові (хронічна гіперглікемія).

Перше правило. Для того, щоб уникнути ускладнень або зупинити їх розвиток, необхідно нормалізувати рівень цукру в крові. Багато досліджень довели, що без зниження цукру в крові до норми неможливо добитися хорошого результату в профілактиці та лікуванні ускладнень, навіть застосовуючи найсучасніші й дорогі препарати і методи. Тоді як на початковій стадії розвитку ускладнень лише стабільна нормалізація цукру в крові в більшості випадків запобігає їх розвитку.

Друге правило. Необхідні регулярні огляди з метою виявлення ускладнень, що тільки проявилися. Підступність ускладнень при діабеті полягає в тому, що, оскільки тривалий час не виникає жодних хворобливих проявів, людина не знає про небезпеку, яка насувається. І чим довше хворий не знає про розвиток ускладнення, тим важче потім його лікувати.

Часто пацієнти підсвідомо уникають оглядів, мовляв «Чим менше знаю, тим менше хвилювань». Однак така «страусина» позиція призводить до небажаних наслідків. Тому особливо важливий правильний психологічний настрой. Потрібно знати, що «поганий» результат вимірювання цукру в крові або виявлення ускладнень не є приводом для паніки – це лише привід для конструктивних дій.

Дуже важливо зрозуміти: чим більше знань про діабет ви отримуєте і, найголовніше, застосовуєте їх у своєму житті, тим менше проблем зі здоров`ям виникатиме.

Читайте також: Харчування й дієта при цукровому діабеті ІІ типу

Найпоширеніші ускладнення цукрового діабету

У нашому організмі немає місця, де би не було судин і нервів. Тому і порушення можуть виникнути у будь-якому органі.

Діабетична нефропатія. Ця патологія нирок розвивається через підвищений рівень цукру в крові, який сприяє ураженню дрібних судин нирок, через які проходить при фільтрації кров. У результаті – функція нирок порушується. Нирки починають пропускати корисні для організму речовини в сечу, а в крові накопичуються азотисті шлаки. На цьому заснована рання діагностика ураження нирок.

Найбільш ранньою ознакою розвитку діабетичної нефропатії є мікроальбумінурія. Це та стадія, при якій, проводячи лікування, ще можна запобігти прогресуванню хвороби. Якщо в цей час не вжити заходів, то з сечею починають виділятися більш великі молекули білків (протеїнурія), порушується швидкість фільтрації, підвищується артеріальний тиск, розвиваються набряки, наростає інтоксикація (отруєння) організму аж до розвитку ниркової недостатності.

Обов’язкові методи дослідження: дослідження мікроальбумінурії (МАУ), дослідження протеїнурії (у загальному аналізі сечі або в добовій сечі), дослідження осаду сечі (еритроцити, лейкоцити), дослідження креатиніну та сечовини сироватки крові, дослідження СКФ.

Отже, щоб нирки були здоровими, потрібно:

  1. Нормалізувати цукор у крові.
  2. Регулярно проводити обстеження:

– дослідження альбуміну в сечі:

а) не рідше 1 разу на рік протягом перших 5 років від виникнення діабету;

б) 2 рази на рік після 5 років від початку захворювання;

– за наявності протеїнурії:

а) робити аналізи на визначення білка в добовій порції сечі не рідше одного разу на три місяці;

б) визначати швидкість клубочкової фільтрації не рідше одного разу на шість місяців;

в) щоденно контролювати артеріальний тиск;

г) дослідити рівень креатиніну, сечовини в сироватці крові – 1 раз на 6 місяців. Якщо у вас виявили підвищений рівень альбуміну в сечі, необхідно посилити контроль за вуглеводним обміном (нормалізувати рівень цукру в крові).

  1. Вчасно призначити лікування.

При підйомі артеріального тиску вище 140/85 мм рт. ст. необхідно звернутися до лікаря для призначення медикаментозного лікування. З появою протеїнурії рекомендується, крім перерахованого, обмежити споживання тваринного білка (до 0,6 – 0,8 г на 1 кг маси тіла на добу) і кухонної солі.

Діабетична ретинопатія. Захворювання проявляється патологічними змінами очного дна, що виникають внаслідок постійно підвищеного цукру в крові. Це призводить до зниження гостроти зору, а за відсутності адекватного лікування – і до сліпоти.

Якщо зміни виникають в периферичному відділі очного дна, людина не відзначає зниження гостроти зору (при відсутності відшарування сітківки) і не усвідомлює серйозності становища.

Ушкодження центральної зони очного дна виявляється зниженням гостроти зору і змушує людину звернутися до лікаря. Такий стан можливий і при розвитку катаракти в результаті проникнення в кришталик продукту перетворення глюкози, що викликає його помутніння.

Основним методом профілактики діабетичної ретинопатії є нормалізація рівня цукру в крові, тому що доведена чітка залежність розвитку даного ускладнення від ступеня компенсації ЦД.

Крім медикаментозного лікування антиоксидантами існує ще один метод, що дозволяє призупинити розвиток ретинопатії. Це метод лазерної фотокоагуляції. Слід зазначити, що після лазерної фотокоагуляції не завжди настає відновлення нормальної гостроти зору, але головне – припиняється його подальше зниження.

Обов’язкові офтальмологічні методи діагностики ДР:

– визначення гостроти зору (візометрія) і полів зору (периметрія);

– вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія);

– біомікроскопія кришталика і склоподібного тіла за допомогою щілинної лампи; – – офтальмоскопія з розширенням зіниці.

Отже, щоб очі були здоровими, потрібно:

  1. Нормалізувати цукор у крові.
  2. Регулярно проходити обстеження у офтальмолога:

– щорічне відвідування лікаря за відсутності діабетичної ретинопатії;

– при виявленні змін очного дна – огляд 1 раз на півроку, а при необхідності і частіше (до 3-4 разів на рік залежно від стадії захворювання);

– обов’язковий огляд очного дна з розширеною зіницею (за відсутності протипоказань).

При раптовому зниженні гостроти зору необхідно негайно звернутися до офтальмолога.

  1. Вчасно призначити лікування.

Діабетична полінейропатія. Один з проявів ускладнень ЦД – ураження нижніх кінцівок (стоп). При цьому, як і в будь-якому органі, в нижніх кінцівках відбувається ураження судин і нервів. Ці зміни, у свою чергу, викликають зниження чутливості ніг, а внаслідок цього – більш легку травматизацію, розвиток виразкових дефектів, гангрени (аж до ампутації).

При «зацукровування» нервів ніг знижується їх чутливість – вібраційна, больова, температурна, тактильна. Такі ураження нижніх кінцівок називаються діабетичною полінейропатією, або «діабетичною стопою». Змінюється положення стопи при ходьбі, що призводить до підвищеного тиску на непризначені для цього ділянки стопи і дрібної травматизації. Якщо дрібна травма, потертість залишаються непоміченими, незабаром туди потрапляють і починають розмножуватися мікроорганізми – розвивається запалення, а потім утворюється виразковий дефект. На тлі підвищеного цукру він загоюється дуже погано, а при відсутності лікування може початися гангрена ноги.

Проведений аналіз цих важких ускладнень дозволив розробити рекомендації по догляду за стопами. Застосування цих правил у людей з уже наявними початковими ураженнями стоп дозволило знизити кількість ампутацій на 80%.

Вам буде цікаво: Причини цукрового діабету І і ІІ типу

Правила догляду за стопами у хворих на цукровий діабет

  1. Щотижня оглядати стопи і лікувати тріщини між пальцями.
  2. Щодня перевіряти взуття всередині (чужорідні тіла, цвяхи).
  3. Щодня мити ноги, стопи і ретельно просушувати шкіру, особливо між пальцями.
  4. Уникати екстремальних температур (і дуже гарячої, і холодної).
  5. Користуватися дитячим (нейтральним) милом.
  6. Взимку носити вовняні шкарпетки, уникати переохолодження. Якщо мерзнуть ноги, вдягайте на ніч шкарпетки.
  7. Носіть вільні шкарпетки без гумок.
  8. Взуття має бути м’яким і вільним.
  9. Щодня робити гімнастику для ніг.
  10. Нігті підрізати прямо (НЕ півколом). Краї обрізаного нігтя обробляти пилочкою для нігтів.
  11. Повідомляти лікаря про будь-які зміни на стопах.

Отже, щоб ноги були здоровими, потрібно:

  1. Нормалізувати цукор у крові.
  2. Регулярно проводити обстеження:

– вимірювання вібраційної, тактильної і температурної чутливості нижніх кінцівок (2-4 рази на рік).

  1. Дотримуватися правил догляду за ногами.
  2. Вчасно проходити лікування.

Пам’ятайте про необхідність контролювати такі показники:

  1. Глюкоза крові. Вимірюйте не тільки натщесерце, але і добовий профіль, до і після їжі, до і після навантаження, вночі.
  2. Артеріальний тиск. Причиною підвищеного артеріального тиску можуть бути судинні ускладнення нирок, атеросклероз. Перевіряйте також рівень жирів крові і білок у сечі 1-2 рази на рік. Це дозволить вчасно виявити незначні відхилення.
  3. Вага. Якщо Ви явно додаєте у вазі, це може бути результатом великої дози інсуліну або надмірного вживання їжі. Запитайте у лікаря, як слід проводити розвантаження і змінювати дозу інсуліну.
  4. HbAlc – показник вуглеводного обміну протягом 3-х місяців.
  5. Навіть якщо у вас немає ніяких скарг, необхідно не рідше одного разу на рік проходити ретельне обстеження.

Інформацію підготувала: доцент Піддубна А.А.

 

Корисно знати