Серцево-судинні захворювання (ССЗ) протягом останніх десятиліть є основною причиною смертності населення України. Доведено, що до числа найбільш значущих причин непрацездатності, втрат здорових років життя та передчасної смертності населення належить тютюнопаління (ТП). На сьогодні ТП розглядається як один із найбільш значущих чинників ризику розвитку та прогресування ССЗ, а лікування тютюнової залежності є патогенетичним, ефективним і високорентабельним засобом профілактики хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі серцево-судинних. Тютюн — єдиний легально доступний продукт, застосування якого за прямим призначенням навіть у малих дозах негативно впливає на здоров’я та вбиває половину своїх споживачів. Доведено, що ризик виникнення захворювань пов’язаний як із кількістю викурених сигарет, так і з тривалістю куріння. Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. В наш час палять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% – в сільській місцевості. 3а 20-річний період поширеність паління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% в місті і 70% в сільській місцевості). Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних із ТП, щорічно помирає 5,4 мільйона осіб. В Україні кожен десятий випадок смерті (13 %) пов’язаний із ТП, а серцево-судинна смертність чоловіків, старших за 40 років, на 28 % зумовлена вживанням тютюну. Дослідження свідчать, що більшість (65%) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління.
Загальновизнано, що вплив факторів тютюнового диму на серцево-судинну систему, в першу чергу, обумовлений роллю нікотину й оксиду вуглецю:
- При впливі нікотину на серцево-судинну систему спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, швидкості скорочення міокарда, збільшення споживання міокардом кисню. Підраховано, що серце людини, яка палить, за добу робить на 12 000-15 000 скорочень більше, ніж серце людини, яка не вживає тютюн. Такий посилений режим роботи серця веде до його передчасного «зношування». Після випалювання 2-3 цигарок дрібні кровоносні судини приходять в стан спазму, який зберігається 20-30 хвилин. У тих, хто палить 1 пачку цигарок в день, судини постійно перебувають у стані спазму – в результаті порушується нормальна трофіка багатьох тканин організму. Постійний спазм кровоносних судин є істотним чинником розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби.
- Оксид вуглецю утворює більш міцне з’єднання з гемоглобіном (карбоксигемоглобін), що призводить до погіршення доставки кисню до тканин і органів – настає кисневе голодування. У курців зі стажем концентрація карбоксигемоглобіну в крові досягає 7-10%. Це на третину, а то й наполовину зменшує можливості доставки кисню до серцевого м’яза, що в 21 раз підвищує ймовірність появи атеросклеротичних бляшок в кровоносних судинах.
Тютюнопаління у високому ступені провокує розвиток таких небезпечних для життя серцево-судинних захворювань:
- Ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда). За даними ВООЗ, курці в 4 рази частіше вмирають (близько 1/3 всіх випадків смерті) від ішемічної хвороби серця (ІХС). Смертність від ІХС у курців зі стажем у віці до 55 років в 5 разів вище, ніж у тих, що не палять.
- Гіпертонічна хвороба. Спазм периферичних судин, що виникає під впливом нікотину, відіграє істотну роль у розвитку артеріальної гіпертонії. Серед курців гіпертонічна хвороба зустрічається в 2 рази частіше, ніж серед некурців. Чоловіки, які випалюють не менше 20 цигарок протягом дня, в 5-8 разів підвищують ймовірність розвитку артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, також підвищується рівень холестерину в крові.
- Хвороби периферичних артерій – обструкція великих артерій верхніх і нижніх кінцівок, що призводить до трофічних порушень аж до розвитку гангрени. Приблизно у 90% пацієнтів з хворобами периферичних артерій в анамнезі є паління. У курців, які страждають на цукровий діабет, ризик розвитку хвороби периферичних артерій на 50% більше, ніж у людей, які не палять.
- Підвищений ризик раптової смерті. Відомо, що причиною раптової смерті може бути ураження коронарних судин – інфаркт міокарда і раптова зупинка серця. Ряд досліджень показали, що у чоловіків, які палять, ризик раптової смерті зростає в 4,9 разів на відміну від некурців.
Відмова від паління – одна з ефективних заходів, до якої можуть вдатися пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи. Чим раніше людина відмовляється від паління – тим сприятливіший прогноз захворювання. Було доведено, що через рік після припинення паління ризик розвитку ішемічної хвороби серця знижується на 50%, а через 10 років відносний ризик смерті від захворювань серця для колишнього курця наближається до такого, як у людини, яка ніколи на палила. При відмові від тютюну вже у перші 2 роки ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту знижується в 2 рази. Для осіб, які кинули палити, через 5 років ризик серцевого нападу зі смертельним результатом зменшується вдвічі.
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) протягом останніх десятиліть є основною причиною смертності населення України. Доведено, що до числа найбільш значущих причин непрацездатності, втрат здорових років життя та передчасної смертності населення належить тютюнопаління (ТП). На сьогодні ТП розглядається як один із найбільш значущих чинників ризику розвитку та прогресування ССЗ, а лікування тютюнової залежності є патогенетичним, ефективним і високорентабельним засобом профілактики хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі серцево-судинних. Тютюн — єдиний легально доступний продукт, застосування якого за прямим призначенням навіть у малих дозах негативно впливає на здоров’я та вбиває половину своїх споживачів. Доведено, що ризик виникнення захворювань пов’язаний як із кількістю викурених сигарет, так і з тривалістю куріння. Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. В наш час палять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% – в сільській місцевості. 3а 20-річний період поширеність паління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% в місті і 70% в сільській місцевості). Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних із ТП, щорічно помирає 5,4 мільйона осіб. В Україні кожен десятий випадок смерті (13 %) пов’язаний із ТП, а серцево-судинна смертність чоловіків, старших за 40 років, на 28 % зумовлена вживанням тютюну. Дослідження свідчать, що більшість (65%) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління.
Загальновизнано, що вплив факторів тютюнового диму на серцево-судинну систему, в першу чергу, обумовлений роллю нікотину й оксиду вуглецю:
- При впливі нікотину на серцево-судинну систему спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, швидкості скорочення міокарда, збільшення споживання міокардом кисню. Підраховано, що серце людини, яка палить, за добу робить на 12 000-15 000 скорочень більше, ніж серце людини, яка не вживає тютюн. Такий посилений режим роботи серця веде до його передчасного «зношування». Після випалювання 2-3 цигарок дрібні кровоносні судини приходять в стан спазму, який зберігається 20-30 хвилин. У тих, хто палить 1 пачку цигарок в день, судини постійно перебувають у стані спазму – в результаті порушується нормальна трофіка багатьох тканин організму. Постійний спазм кровоносних судин є істотним чинником розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби.
- Оксид вуглецю утворює більш міцне з’єднання з гемоглобіном (карбоксигемоглобін), що призводить до погіршення доставки кисню до тканин і органів – настає кисневе голодування. У курців зі стажем концентрація карбоксигемоглобіну в крові досягає 7-10%. Це на третину, а то й наполовину зменшує можливості доставки кисню до серцевого м’яза, що в 21 раз підвищує ймовірність появи атеросклеротичних бляшок в кровоносних судинах.
Тютюнопаління у високому ступені провокує розвиток таких небезпечних для життя серцево-судинних захворювань:
- Ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда). За даними ВООЗ, курці в 4 рази частіше вмирають (близько 1/3 всіх випадків смерті) від ішемічної хвороби серця (ІХС). Смертність від ІХС у курців зі стажем у віці до 55 років в 5 разів вище, ніж у тих, що не палять.
- Гіпертонічна хвороба. Спазм периферичних судин, що виникає під впливом нікотину, відіграє істотну роль у розвитку артеріальної гіпертонії. Серед курців гіпертонічна хвороба зустрічається в 2 рази частіше, ніж серед некурців. Чоловіки, які випалюють не менше 20 цигарок протягом дня, в 5-8 разів підвищують ймовірність розвитку артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, також підвищується рівень холестерину в крові.
- Хвороби периферичних артерій – обструкція великих артерій верхніх і нижніх кінцівок, що призводить до трофічних порушень аж до розвитку гангрени. Приблизно у 90% пацієнтів з хворобами периферичних артерій в анамнезі є паління. У курців, які страждають на цукровий діабет, ризик розвитку хвороби периферичних артерій на 50% більше, ніж у людей, які не палять.
- Підвищений ризик раптової смерті. Відомо, що причиною раптової смерті може бути ураження коронарних судин – інфаркт міокарда і раптова зупинка серця. Ряд досліджень показали, що у чоловіків, які палять, ризик раптової смерті зростає в 4,9 разів на відміну від некурців.
Відмова від паління – одна з ефективних заходів, до якої можуть вдатися пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи. Чим раніше людина відмовляється від паління – тим сприятливіший прогноз захворювання. Було доведено, що через рік після припинення паління ризик розвитку ішемічної хвороби серця знижується на 50%, а через 10 років відносний ризик смерті від захворювань серця для колишнього курця наближається до такого, як у людини, яка ніколи на палила. При відмові від тютюну вже у перші 2 роки ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту знижується в 2 рази. Для осіб, які кинули палити, через 5 років ризик серцевого нападу зі смертельним результатом зменшується вдвічі.
