• Українська
  • English
Педикульоз – загально-соціальна і медична проблема сьогодення
Педикульоз – загально-соціальна і медична проблема сьогодення

Педикульоз – загально-соціальна і медична проблема сьогодення

Ектопаразити людини, більше відомі в народі як воші, насправді відомі людству вже 10 тисяч років,

що підтверджено археологічною знахідкою скам’янілості гниди. Навіть сучасна медицина остаточно не вирішила цю проблему заразної інфекційної хвороби людини. На тілі людини паразитує три види вошей: головні, платяні та лобкові. Ураження головними та платяними вошами називається педикульозом (від лат. «рediculus» – воша), лобковими — фтиріоз. Профілактика педикульозу та боротьба з ним має велике протиепідемічне значення.

«Майбутнє належить медицині профілактичній»! М.І. Пирогов 

Історично людство під час воєн супроводжували воші, викликаючи епідемії рикетсіозів. За даними офіційної статистики, проблема «завшивленості» є актуальною для різних країн світу. Зокрема, в Сполучених Штатах кожна дитина віком від 3 до 11 років щороку потерпає від вошей. Що ж говорити про країни, що розвиваються, з низьким сукупним доходом на душу населення? Україна – не виняток, розповсюдженість вошей пов’язана зі скупченістю населення, поганими санітарно-гігієнічними умовами. Найбільша ураженість педикульозом відмічається серед дитячих та підліткових колективів, діти до 17 років становлять більше 60% від усієї кількості уражених педикульозом.

Актуальність цієї хвороби, викликаної вошами, пояснюється тим, що інфікуватися може кожний, незалежно від соціального становища. Воші людини – це специфічні паразити, які живляться людською кров’ю. Найбільш небезпечні для здоров’я та життя є воші, які містять особливі мікроорганізми – рикетсії, та являються переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та поворотного тифу.

Як відбувається зараження вошами?

Заразитися педикульозом можна при безпосередньому контакті з завошивленими особами, при користуванні спільними речами — гребінцями, головними уборами, одягом, білизною, щітками для волосся тощо. Здорова людина може «підчепити» вошу в громадському транспорті, магазині, школі, дитсадку, офісі, підприємстві. При значній завошивленості людини воші можуть переповзати по підлозі помешкання та по поверхні різних предметів, на яких вони можуть зберігати життєздатність до 48 годин.

Як розпізнати хворобу?

Основною ознакою педикульозу є свербіж волосистої частини голови, який виникає внаслідок подразнення секретом, який виділяють воші в місці укусу під час кровосмоктання. Людина розчісує сверблячу ділянку шкіри та втирає в ранку екскременти воші, в яких можуть міститись рикетсії. Так збудники інфекційних хвороб потрапляють в кров людини, інфікуючи її.

Тривалість життя воші – 20-45 днів. При своєму розвитку воші проходять 3 стадії: яйце – «гнида», личинка і статевозріла воша. В середньому на добу самиця відкладає до 10 яєць (гнид), а за все своє життя – близько 300 яєць. Гнида має довгасту форму (1,0-1,5 мм довжини), жовтувато-білого кольору, особливою клейкою речовиною щільно прикріплюється до волосини. Яйця розвиваються при температурі 38 С впродовж 5 днів. Температура нижче від 25 С перешкоджає розвиткові яєць.

Личинка має сірувато-коричневе забарвлення, пересувається за допомогою 3 пар лапок, з кігтиками, що дозволяє їм міцно триматися на волоссі або тканині.

Дорослі воші сірувато-коричневого забарвлення, після кровосмоктання темніші, самиці більші за самців, пересуваються за допомогою 3 пар лапок з кігтиками, долаючи до 20 см за хвилину.

Недосвідчені батьки можуть легко сплутати гниду з лупою на волосині, однак варто розчавити «підозрілий об’єкт» між поверхнею нігтів, виявивши характерне для гниди (яйця воші) лускання. В умовах медичних установ для діагностики педикульозу застосовують спеціальну лампу Вуда, під якою живі гниди світяться блакитним світлом, що флуоресціює.

Як упередити появу «небажаних» паразитів?

Для попередження появи вошей необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, проводити систематичне прибирання приміщень, утримувати в чистоті предмети побуту та меблі. Необхідно слідкувати за дотриманням правил особистої гігієни та регулярно оглядати волосся дитини.

Якщо, не дивлячись на заходи особистої гігієни, воші та гниди все-таки з’явились, їх необхідно знищувати. Боротьба з вошивістю зводиться не тільки до знищення вошей на тілі людини, але й на головних уборах, подушках, одязі, постільних речах та в приміщеннях. Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

Що лікарі рекомендують робити при педикульозі, як діяти правильно?

На сьогодні, через аптечну мережу реалізується широкий асортимент препаратів, за допомогою яких можна позбутися цих паразитів. Це «Пара Плюс», «Лавінал», «Паранікс», «Паразидоз+», «Пермін», «Спрей-Пакс», «Хедрінг-Екстра», «Емульсія безилбензоату 20%» та ряд інших препаратів. Обираючи протипедикульозний препарат, необхідно звертати увагу на інструкцію з їх застосування щодо виду педикульозу, вікової категорії тощо. Як правило, після витримування 10 хвилин від нанесення аерозолю або емульсії, переважна більшість ектопаразитів гине. Надалі треба ретельно вимити волосся шампунем, можна з протипаразитарною дією (на основі трав, або з додаванням хімічно активного компоненту). За 7-10 днів варто знову нанести засіб від вошей, повторивши всю процедуру (у випадку неповного знищення гнид).

Проте, важко провести повну диференціацію живих гнид, вошей та тих, що загинули. Тому після протипедикульозної обробки необхідно провести видалення їх механічним шляхом. Для полегшення їх видалення волосся змочують розведеним 5-10% столовим оцтом, зав’язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблих вошей та їх яйця «гниди».

Для дітей молодших 5-ти років, вагітних жінок та тих, які мають немовлят на грудному вигодовуванні, осіб з алергічними захворюваннями використання педикулоцидів не рекомендовано. Натомість доцільним є використання механічного методу, тобто миття, вичісування вошей густим гребенем, стрижка та гоління. Волосся збирається на папір і спалюється. Оскільки головні воші можуть знаходитись не тільки на волосяній частині голови, але й на інших частинах тіла, необхідно провести повне миття тіла, бажано з використанням мийних засобів (наприклад, шампуню), що мають протипедикульозні властивості.

Яким чином знезаразити оточуючі предмети домашнього вжитку, одяг від вошей?

Паралельно з обробкою педикулоцидом волосистої частини голови, вкрай важливо знищити воші і гниди на подушках, шапках, гребінцях. Для цього необхідно обробити речі тим самим розчином у добре вентильованому приміщенні (хімічний метод).

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою. Гнида має щільну оболонку, яка захищає її від впливу різноманітних несприятливих факторів зовнішнього середовища, тому прання білизни без кип’ятіння не звільняє її від гнид, які залишаються живими. Для обробки одягу та постільних речей застосовують переважно камерну дезінсекцію, яку проводять дезінфекційні підрозділи закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Сучасні хімчистки також ефективно дезінфікують подушки, постільну білизну і верхній одяг.

Таким чином, педикульоз – це не лише проблема санітарії, але й загально-соціальна і медична проблема, зумовлена особливістю воші бути живим переносником рикетсіозних інфекційних хвороб, з групи так званих «кров’яних» інфекцій. Профілактика педикульозу унеможливить розповсюдження таких небезпечних інфекційних захворювань в Україні.

Матеріал підготовлено к.мед.наук, доцентом кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Анютою Сидорчук

Корисно знати