• Українська
  • English
Movember та рак простати – що треба знати.
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Movember та рак простати – що треба знати.

Movember та рак простати – що треба знати.

У листопаді урологи перш за все розповідають про онкопроблеми у чоловіків, з яких найбільш важливою та розповсюдженою є рак простати.

У світі цей місяць уже традиційно присвячують чоловічому здоров’ю і називають Movember (від англ. moustache – «вуса» і november – листопад). Чоловіки задля привернення уваги до здоров’я чоловіків упродовж листопада відпускають вуса та бороди. Ця ідея зародилась в Австралії в 2003 році, коли група молодих чоловіків вирішила привернути увагу до проблем раку яєчок та простати. І зробили вони це відрощуючи протягом всього місяця вуса, привертаючи таким чином увагу до проблеми.

У перший рік 480 учасників допомогли зібрати майже 50 000 доларів для Фонду раку передміхурової залози Австралії (PCFA). Протягом наступних років Мовембер переїхав через океан і зараз є глобальною подією, збираючи величезні гроші на здоров’я чоловіків, починаючи від раку яєчок і закінчуючи психічним здоров’ям. Головна мета акції – «змінити обличчя чоловічого здоров’я», через збільшення кількості ранніх виявлень раку передміхурової залози, ефективного лікування і зниження смертності від цього захворювання.

На Україні РП є дуже поширеним – 7000 нових випадків щорічно та 3300 померлих минулого року від цієї хвороби 16,5% пацієнтів гинуть протягом першого року після встановлення діагнозу Кожний ШОСТИЙ українець має ризик захворіти протягом життя 20% пацієнтів в Україні діагностуються на стадії IV 80% випадків захворювання діагностують у чоловіків старших за 65 років.

Це одна з причин низької тривалості життя українських чоловіків – рівень середньої очікуваної тривалості життя на сьогодні складає для чоловіків 66,3 року, тоді як для жінок – 76,3 року. Це значно нижче, ніж у Європі. Приміром, ймовірність дожити від 15 до 60 років становить для українських чоловіків трохи більше 60%, тоді як у Європі – 80–90%. Для жінок розрив у цих показниках менший.

За статистикою, чоловіки частіше за жінок помирають від травм та самогубств. Вони суб’єктивно переоцінюють стан власного здоров’я та рідко (пізно) звертаються по медичну допомогу.
Рак простати знаходиться на першому місці серед причин смертності від онкозахворювань у чоловіків в більшості розвинутих країн, а в Україні – на 2-3 місці. В усьому світі здійснюються вагомі кроки по покращанню діагностики та лікування таких хворих. Прикладом може слугувати перш за США, адже саме розробки американських вчених багато в чому дозволили досягти вагомих успіхів у боротьбі з цим захворюванням. Приміром, ще 20-30 років тому РП у США (як і в Скандинавських країнах) був найвагомішою причиною смерті чоловіків серед усіх новоутворень. Одразу ж найкращі сили та величезні кошти були спрямовані на дослідження у цій галузі. Фактором, що призвів згодом до переламу у боротьбі з цією недугою, стало запровадження у практику аналізу крові на специфічну речовину – простатспецифічний антиген (ПСА). Його вміст чітко вказував на вірогідність існування РП ще за 5-7 років до появи симптомів захворювання. Це призвело спочатку до значного збільшення кількості випадків раку простати (тому що діагностувались випадки, які ще не проявлялись), а у подальшому різко зменшилась кількість таких хворих і різко збільшилась кількість хворих, що виявлялись на ранніх стадіях. Статистика свідчить, що при звертанні на локально-обмеженій стадій (Т1-Т2) РП при використанні сучасних методів лікування п’ятирічна виживаємість хворих майже 100%, при наявності метастазів – не більше 30%. Як приклад, активний скринінг раку простати на основі визначення ПСА (велике дослідження зараз продовжується у Нідерландах) призвело до зменшення запущених випадків із 40% до введення скринінг-програми, до 22% на сьогодні. Водночас в Україні тільки 10% РПЗ виявляють під час профілактичних оглядів. Тому інформованість лікарів та населення щодо вчасного виявлення РП є головною передумовою його адекватного лікування, адже РП як такий не має ніякої клінічної картини на ранніх стадіях, маскуючись під звичайну гіперплазію простати.

Важливим моментом є знання тих чинників, які сприяють появі РП або можуть зменшити ризик його виникнення.

Дослідження у даній галузі дозволили їх чітко ідентифікувати. Наразі відомі чотири головних фактори, які впливають на ризик розвитку рака простати, які на жаль, не можуть бути змінені.
Вік: середній вік при діагнозі раку простати в Сполучених Штатах – 69 років і після цього віку шанси виникнення рака простати стають вищими, ніж будь-якого іншого раку як у чоловіків, так й у жінок.
Раса: афроамериканці мають на 40 % більший шанс розвитку раку простати й удвічі більший ризик смерті від нього, а найменший – азіатські чоловіки, які живуть в Азії; однак, коли вони мігрують на захід, ризик поступово збільшується.
Спадковість: чоловік, у якого батько або брат мали рак простати, має вдвічі збільшений ризик РП. Цей ризик ще збільшується, якщо РП був діагностирований у молодому віці (до 55 років) або зачіпав трьох або більше членів сімейства.
Де Ви живете: ризик раку простати для чоловіків, які живуть у сільському Китаї – 2 %, для чоловіків у Сполучених Штатах – 17 %. Коли китайські чоловіки мігрують в західні країни, істотно збільшується ризик РП.

У той же час, є ряд рекомендацій, дотримуючись яких чоловіки можуть зменшити ризик раку простати або затримати його прогресування.

Зокрема, головним посненням набагато меншої поширеності РП в Азії й збільшенням ризику його виникнення, якщо азіатські чоловіки мігрують на Захід, уважаються особливості раціону – зокрема, традиційні у західній культурі харчові продукти, які ведуть до окисного ушкодження ДНК. Для запобігання цього розроблено ряд рекомендацій:

  • Споживати менше калорій і мати достатнє фізичне навантаження для підтримки оптимальної ваги тіла.
  • Зменшити кількість жиру із червоного м’яса й молочних продуктів до мінімуму.
  • Стежити за споживанням кальцію. Не перевищуйте його дозу вище рекомендованих (не більше 1 500 мг кальцію в день).
  • Їсти більше риби – результати декількох досліджень свідчать, що вживання риби може допомогти захистити проти раку простати за рахунок “корисного жиру”, особливо омега-3 жирних кислот. Уникайте трансжирних кислот (містяться в маргарині).
  • Намагайтеся вживати приготовлені (бажано на оливковій олії) помідори, а також такі овочі, як броколи й кольорова капуста хоча б раз у тиждень. Соя й зелений чай – також потенційні дієтичні компоненти, які можуть бути корисні.
  • Уникайте паління з багатьох причин (не тільки пов’язаних із РП), алкоголь не вживати або в дуже помірних кількостях.
  • Вчасно лікувати стрес, високий кров’яний тиск, підвищений холестерин і депресію. Лікування цих станів може врятувати ваше життя й поліпшить ваші шанси вижити з раком простати.

Що відносно біодобавок? Уникайте супердобавок із мегавітаминами. Надлишок вітамінів, можливо, може “харчувати рак ”. У той же час, насичення вітамінами навряд чи може бути шкідливим, якщо Ви додержуєтеся здорової дієти з великою кількістю плодів, овочів, цілого зерна, риби і «корисних» масел. У цьому випадку Ви навіть не потребуєте додаткових полівітамінів.
Умійте розслабитися й насолоджуйтеся життям. Скорочення напруги в робочий час і вдома збільшує тривалість життя й веде до більш щасливого життя.
Нарешті, навіть якщо з’їсти всю броколі у світі, це не зменшить ваш ризик раку простати до 0. Якщо Ви у віці після 50 (а для афро-американців або при наявності в родині хворих із раком простати, то після 40), Ви повинні проходити щорічне ректальне обстеження простати в уролога й тест ПСА (простатспецифічний антиген). Останній є на сьогодні самим точним аналізом, що дозволяє припустити наявність РП на ранніх стадіях.

Висновок – не ховатись під ліжко, боячись хвороби, а розуміти, що чим раніше її виявиш, тим більше шанс її подолати. Розуміти, що діагноз РАК на сьогодні є не вироком, а стимулом до боротьби. І розуміти, що багато залежить від нас – хіба важко раз на рік пройти профілактичне обстеження – для жінок це обстеження молочних залоз, для чоловіків – простати та аналіз на простатспецифічний антиген.

Матеріал підготував: професор кафедри урології та нейрохірургії Валерій Зайцев

Корисно знати