• Українська
  • English
Постійне почервоніння шкіри обличчя може бути ознакою шкірного захворювання
Постійне почервоніння шкіри обляччя може бути ознакою шкірного захворювання

Постійне почервоніння шкіри обличчя може бути ознакою шкірного захворювання

Постійно червоніє шкіра обличчя, а також ви спостерігаєте потовщення шкіри та появу вугрів. Про що свідчать такі ознаки розповідають лікарки-дерматологи, завідувачка кафедри дерматовенерології БДМУ Ольга Денисенко та асистент кафедри Марина Сторожук.

Дана симптоматика вказує на таке захворювання як розацеа. Проте вам неодмінно варто звернутися до дерматолога, адже тільки лікар може поставити вірний діагноз. Ні в якому разі не варто займатися самолікуванням та самодіагностуванням просто «загугливши» симптоми. Дерматологія доволі примхлива, і тільки фахівець може визначити вашу проблему.

Розацеа – це запальне захворювання шкіри, яке найчастіше виникає на обличчі, але також можливе й на інших ділянках шкіри. Можуть утворюватися почервоніння, які довго не проходять, вузлики, гнійнички, які не піддаються лікуванню, що негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, знижує їх працездатність та соціальну активність.

Розацеа відносять до поширених захворювань шкіри. Захворюваність у різних країнах світу становить у середньому 3 % (від 1 % до 10 %) населення, а у різних регіонах України – від 5 % до 8 %. Дане захворювання шкіри переважно трапляється в осіб дорослого працездатного віку (40-50 років). На розацеа страждають як чоловіки, так і жінки, однак більш поширеним (майже утричі) захворювання є серед жінок, хоча у чоловіків частіше розвиваються тяжкі (вузлуваті) форми дерматозу.

Як проявляється розацеа? Перші ознаки. Почервоніння переважно виникає на шкірі обличчя: щоки, чоло, ніс, підборіддя. Можуть з’являтися так звані телеангіектазії – це розширення поверхневих судин шкіри, запальні вузлики, гнійнички, зрідка – вузлові утворенння, переважно в ділянці кінчика носа.

Сучасні погляди на причини розвитку розацеа

Науковцями встановлено, що розацеа – це захворювання шкіри, на розвиток якого впливають багато чинників, як зовнішних так і внутрішніх.

До зовнішніх чинників відносять вживання гарячих страв і напоїв, гострої їжі; довготривале засмагання у літній період, а також штучну інсоляцію в солярії; професійні подразники, пов’язані з особливістю вашої професійної діяльності; нераціональне застосування косметичних засобів (використання хімічних агресивних речовин і жорстких скрабів; надмірне нанесення косметичних засобів тощо); тривале застосування гормональних мазів і кремів; куріння, зловживання алкоголем та емоційний стрес.

Також встановлено, що розацеа можуть викликати шкірні кліщі, які ускладнюють перебіг цього захворювання.

До внутрішніх чинників відносять: порушення вегетативної нервової регуляції; зміни кровообігу; захворювання шлунку та кишківника; захворювання печінки, жовчного міхура; ендокринні захворювання; зниження імунітету; наявність хронічних захворювань зубів, горла, носа, вуха тощо).

Які сучасні рекомендації щодо лікування розацеа?

Лікування цього захворювання є комплексним та довготривалим. Пацієнт повинен дотримуватися дієтичного харчування: необхідно виключити з раціону алкогольні напої, гострі, жирні та пряні страви, в тому числі консерви, спеції, оцет, перець, копченості тощо, а також не рекомендується вживати гарячі (понад 60о С) страви і напої (гарячі чай, кава), які здатні викликати припливи крові до шкіри, спричиняти стійке розширення судин та підсилювати запальні процеси у шкірі.

Людина з даним захворюванням має уникати чи звести до мінімуму вплив зовнішніх провокуючих чинників, про які зазначено вище.

«Для правильного визначення внутрішніх чинників захворювання та призначення адекватного та ефективного лікування завше раджу пацієнтам з розацеа додатково пройти обстеженння (за показами) у лікаря – гастроентеролога, ендокринолога, гінеколога, ЛОР-лікаря, стоматолога тощо)» – зазначає Ольга Денисенко.

Фахівці поділяють основне лікування розацеа на два напрямки:

  • Перше – це протизапальні засоби, препарати, які покращують стан судинної стінки і кровообіг, гепатопротектори та ферментні засоби, антиоксиданти, вітамінотерапія тощо.

Читайте ще: Надмірна інсоляція – ризик розвитку меланоми шкіри

  • Друге – це зовнішня терапія. Пацієнтам призначають прохолодні примочки, протизапальні креми, у випадку гнійничкової висипки – антибактеріальні мазі. За показами пацієнтам призначають методи фізіотерапії (кріомасаж, кріодеструкція, електрокоагуляція, лазерна терапія тощо).

І ще раз відзначимо, у випадку появи таких ознак як тривале почервоніння шкіри обличчя, поява вугроподібної і гнійничкової висипки, потовщення шкіри носа у жодному разі не можна займатися самолікуванням, яке у більшості випадків ускладнює перебіг захворювання та привалість лікування. Необхідно звернутися до лікаря-дерматолога, який комплексно проведе обстеження та призначить раціональне лікування.

Корисно знати