На сьогодні людство мріє про довге, якісне та здорове життя шляхом уникнення серйозних важких захворювань, які б обмежували щоденну активність. Інтенсивний розвиток науки й техніки сприяли підвищенню рівня життя і добробуту людини, однак прогрес спричинив й негативні тенденції – в тому числі зростання числа онкологічних захворювань. Успіхи медицини не скасовують важливості особистої участі людини в збереженні свого здоров’я, адже профілактика захворювання є завжди безпечнішою та ефективнішою, ніж його лікування.
Розвиток пухлини починається з моменту контакту організму з канцерогеном – фактором, що запускає активну трансформацію здорових клітин в пухлинні. На сьогодні канцерогени діляться на три групи: фізичні, хімічні та біологічні.
До фізичних факторів належать сонячна та іонізуюча радіація, рентгенівське та електромагнітне випромінювання, вплив високих або низьких температур і т.д.
До групи хімічних канцерогенів належать продукти переробки нафти, бензол, нітрати, галогени, алкоголь, смоли тютюнового диму, консерванти, барвники, фарби, лаки, розчинники, солі важких металів, продукти горіння, деякі лікарські речовини.
Групу біологічних канцерогенів об’єднують віруси, бактерії, гриби, найпростіші, що підвищують швидкість утворення пухлинних клітин і змінюють реакцію організму на них. Цей, далеко не повний, перелік канцерогенів регулярно поповнюється новими чинниками, що виникають завдяки технічному прогресу, розвитку промисловості та забруднення навколишнього середовища.
Згідно з національним канцер-регістром України за 2018-2019 рік, найпоширенішими онкологічними формами злоякісних новоутворень у чоловіків є рак трахеї, бронхів та легень. А у жінок – рак молочної залози та тіла матки. Загальна кількість випадків захворювання за 2019 рік в Україні складає 137968 (серед них чоловіків – 65796, а жінок – 72172). Враховуючи наведені факти, виникає необхідність проведення вчасних та ефективних профілактичних заходів.
Під первинною профілактикою онкологічних захворювань розуміють систему заходів, спрямованих на запобігання захворюванню шляхом усунення причин його виникнення, власне канцерогенів, більшість з яких обумовлені способом життя, і підтримки здоров’я в цілому. Відмова від паління, зміна дієти, добавки вітамінів і мікроелементів, своєчасне лікування хронічних хвороб реально знижують ймовірність занедужати раком.
До вторинної профілактики відносять сукупність заходів, спрямованих на припинення чи ослаблення вже існуючого в організмі патологічного процесу та запобігання на цій основі виникненню тяжких і прогностично несприятливих патологій. Також вона включає в себе виявлення, лікування і спостереження груп ризику – людей, що вже мають хронічні чи передракові захворювання, що знаходяться в тривалому контакті з канцерогенними факторами, що мають сімейну схильність до раку.
Найбільш ефективні програми масового огляду по виявленню раку і передракових захворювань шкіри, слизової оболонки рота, губ (огляд і цитологічна діагностика), рака шийки матки (цитологічна діагностика), молочної залози (пальпація, мамографія, термографія), щитовидної залози (пальпація, УЗД), прямої й сліпої кишки (пальцеве дослідження кишки, аналіз калу на приховану кров).
Крім того, існує поняття третинної профілактики раку, що передбачає використання методів раннього виявлення прогресування онкологічного захворювання після завершення первинного лікування.
Будучи свідомою сучасною людиною необхідно проходити наступні обстеження для уникнення пізнього виявлення онкологічної патології:
ЯКІ ОБСТЕЖЕННЯ І В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ПРОЙТИ ЖІНКАМ
Жінкам від 20 до 29 років потрібно проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року, 1 раз на 3 роки.
Жінкам від 30 до 39 років потрібно проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.
Жінкам від 40 до 49 років потрібно проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Мамографію – 1 раз на 2 роки;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.
Жінкам від 50 років та старшим потрібно проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Мамографія – 1 раз на 2 роки
Колоноскопію – 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
ЯКІ ОБСТЕЖЕННЯ І В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ПРОЙТИ ЧОЛОВІКАМ
Чоловікам від 40 до 49 років потрібно проходити:
Огляд в уролога – 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
Чоловікам від 50 років і більше потрібно проходити:
Огляд в уролога – 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
Колоноскопію – 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Пам’ятайте! Рак – це не вирок. Близько 40% захворювань на онкологічну патологію можна попередити.
Запорукою цього є активний та здоровий спосіб життя, правильне харчування, відмова від тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю, своєчасне проходження медичних обстежень.
Матеріал підготувала: Юлія Ломакіна,
доцентка кафедри медичної біології та генетики
