На сьогодні рак молочної залози займає перше місце серед найбільш розповсюджених онкологічних захворювань серед жінок.
За останні 10 років захворюваність на рак молочної залози, як в Україні, так і у всьому світі продовжує зростати, що робить цю проблему надзвичайно актуальною.
Кожного року у світі реєструють понад 5 тис. нових випадків захворювання на рак молочної залози. Щороку біля півтори тисячі жінок помирають від цієї недуги, 30 тис. осіб живуть із пролікованим раком молочної залози.
Більше ніж у третини жінок, які звернулися до лікаря, рак молочної залози діагностують вже у занедбаних стадіях, коли істотно вплинути на патологічний процес майже неможливо.
Основними причинами такого пізнього звернення є низька санітарна грамотність населення, а також страх жінки усвідомити, що у неї злоякісна пухлина (рак), оскільки цей термін асоціюється з видаленням молочної залози, хіміотерапією з негативними її наслідками, смертю, тощо.
Тому, з метою звернення уваги жінок до цієї проблеми у 1985 році Всесвітня організація здорові проголосила 15 жовтня – Всесвітнім днем боротьби з раком молочної залози. У цей день черговий раз у засобах масової інформації нагадують про дане захворювання, проводять різноманітні акції щодо огляду жінок на предмет його виявлення, роз’яснюють що необхідно робити для раннього виявлення раку молочної залози та профілактики.
Існує ряд чинників, які можуть спричинити розвиток раку молочної залози, такі як вік жінки, спадковість, порушення репродуктивної функції.
Частота виникнення раку молочної залози знаходиться у прямій залежності від віку жінки. Як відомо з віком ризик захворювання на рак молочної залози зростає. Найчастіше захворювання виникає у жінок віком від 45 до 75 років. На цей період припадають два піки захворювання – у віці 45-49 років та 70-74 роки. Доведено, що у розвитку раку молочної залози має значення генетична схильність, особливо якщо у родині жінки по материнській лінії були онкохворі. Також, суттєве значення мають безпліддя, ранній початок менструацій (до 12 років), раннє та пізнє настання менопаузи.
Якщо на вищезазначені чинники неможливо вплинути то нижче представлені можливо корегувати. Це насамперед відсутність статевого життя або пізній його початок, пізня перша вагітність, відсутність пологів, велика кількість абортів, тривала замісна гормональна терапія або неконтрольоване та тривале (понад 8 років) вживання гормональних контрацептивів, травми молочної залози, паління, надмірне вживання алкоголю, нераціональне харчування, часті стреси, малорухливий спосіб життя, надмірна вага тіла, споживання їжі з великим вмістом жирів, а також наявність хвороб обміну речовин та дисгормональні захворювання молочної залози (мастопатії).
Важливим заходом, який суттєво впливає на рівень смертності від даного захворювання, забезпечує дешеве та ефективне лікування є вміння жінки проводити самообстеження молочних залоз та відповідально ставитися. Ефективність цього методу доведена у багатьох країнах світу.
Починаючи з 18 років всі жінки повинні проводити самообстеження молочних залоз з частотою 1 раз на місяць, впродовж першого тижня після закінчення менструації, коли молочні залози не напружені. При відсутності менструацій (менопауза) самообстеження необхідно проводити певний день кожного місяця.
Для цього жінка повинна роздягнутися до поясу, оглянути білизну, особливо у тих місцях де вона безпосередньо контактувала з сосками. Наявність плям (кров’янистих, бурих або безкольорових) свідчить про нетипові (патологічні) виділення з сосків, які виникають при різних захворюваннях молочної залози.
Огляд молочних залоз необхідно проводити перед дзеркалом, спочатку з опущеними, а потім із заведеними за потилицю руками, повертаючись при цьому вправо та вліво. Це дає можливість визначити чи однакові за формою та розмірами молочні залози. Необхідно звернути увагу на всі ознаки асиметрії молочних залоз (втягнуті ділянки шкіри, набряк типу «лимонної кірки», червонуваті або синюваті плями, зміну їх кольору, посилення венозного малюнка тощо). Особливо уважно потрібно оглянути соски та ділянку ареоли на предмет появи змін, тяжінь шкіри випинань.
Проводити пальпацію молочної залози необхідно долонними поверхнями трьох середніх пальців, складених докупи. Натискання різної сили дозволяє виявити зміни на різній глибині. Так, легке натискання дає змогу виявити зміни безпосередньо під шкірою, а більш сильніше – ближче до грудної клітки, тобто ребер.
Пальпацію молочних залоз та пахвових ділянок краще проводити лежачи на спині. Обстеження лівої молочної залози проводиться правою рукою (ліву руку необхідно підняти догори та закинути за голову) та навпаки.
Пальпацію необхідно починати вертикальними рухами згори, від внутрішнього боку молочної залози до внутрішнього боку пахви. Далі починаючи з пахви рухатися по колу до соска. Також, необхідно робити рухи до соска та від центру соска, з різних сторін молочної залози.
При обмацуванні молочних залоз визначають, чи не має вузлів, ущільнень, тяжів. Стискуючи між пальцями ареолу та сосок, слід визначити, чи не має виділень з останнього. Останнім є обмацування пахвових, над- та підключичних ділянок на предмет визначення збільшених лімфатичних вузлів.
При виявленні будь-яких змін, виникненні питань необхідно негайно звернутися до мамолога або гінеколога.
Крім самообстеження, кожній жінці починаючи з 18 років необхідно 1 раз на рік у першій половині циклу відвідувати мамолога або гінеколога. Активне виявлення передракових захворювань, мінімальних форм пухлин, що не пальпуються, можливе при проведенні мамографії та ультразвукового дослідження. Тому жінкам віком до 40 років 1 раз на рік необхідно виконувати ультразвукове обстеження молочних залоз, а віком понад 40 років – необхідно один 1 раз на рік пройти профілактичне мамографічне обстеження.
Самообстеження, а також вищезазначені методи променевої діагностики дозволяють вчасно виявити рак молочної залози, на ранніх стадіях, коли онкологічний процес ще не поширився на реґіонарні лімфатичні вузли, внутрішні органи, та радикально його вилікувати.
Кожна жінка повинна пам’ятати, що при наявності будь-якої з ознак раку молочної залози неприпустимо зволікати, оскільки захворювання самостійно не зникне та не зупиниться, а своєчасне звернення до лікаря – це шанс на повне одужання та можливість уникнути радикального оперативного втручання.
При наявності будь-якої з ознак раку молочної залози або виникненні питань необхідно звернутися за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 242, до Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр», зокрема на кафедру онкології та радіології ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» та отримати консультацію відповідних спеціалістів.
В.Ю. Бодяка, Ю.Я. Чупровська
