• Українська
  • English
Драматичні обряди в Різдвяно-Новорічному циклі свят
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Драматичні обряди в Різдвяно-Новорічному циклі свят

Драматичні обряди в Різдвяно-Новорічному циклі свят

Споконвіків буковинці активно відзначають цикл новорічно-різдвяних свят.

Здавна найбільше готувалися до Різдва Христового, або Коляди. Це свято ще називали святом Сонця, бо саме цього дня сонце повертає на літо. Напередодні Різдва, 6 січня, відзначали Святий Вечір. Готували кутю на 12 пісних страв (на честь 12 апостолів), усією сім’єю сідали за стіл і після молитви розпочинали вечерю. Під час вечері одну з основних страв – кутю – підкидали в ложці до стелі (щоб роїлися бджоли), виносили худобі. На столі розкладали ложки для родичів, які були в дорозі або далеко від домівки. Залишали стіл неприбраним на всю ніч, щоб частувалися й душі покійних. Кутю розносили також хрещеним батькам. Різдвяні свята супроводжувалися колядками, в яких прославлявся Бог, Ісус Христос, Божа Матір, висловлювалися сподівання на щасливий наступний рік, щедрий врожай. Колядники бажали усіляких гараздів та благополуччя господарям, їхнім дітям, а молоді – щасливого одруження.

Основними дійовими особами колядницьких обходів на Буковині були діти, парубки, одружені чоловіки, сімейні пари. Різниця між колядуванням дорослих і дітей полягала у часі проведення обряду: діти колядували вдень та ввечері, дорослі  – вночі. Нерідко дорослі колядували у супроводі музик. Колядували переважно у дворі під вікном, але якщо в оселі були дівчата на виданні, то колядників запрошували до хати. Господарі обдаровували колядників калачами, бубликами, фруктами, грішми. Найбільше колядок мали християнське походження, проте траплялися і такі, що славили природу та рідну землю і сягали ще язичницьких часів.

Під впливом церковної коляди зберігся також обряд „обходу з зіркою” (пов’язаний з євангельською притчею про Вифлеємську зірку). Зірку виготовляли три-, п’яти-, шести- або восьмикутну, з іконою посередині, прикріплювали до жердини у зріст людини. На центральній іконі зображували акт народження Христа, по краях – сцени з життя. З цією зіркою колядники ходили від оселі до оселі, прославляючи Христа. 

Нечасто звичай ходіння з вертепом використовували румуни Буковини. Переважно це був ляльковий вертеп у формі подовженої церкви з трьома банями. Зсередини вона освітлювалася і було видно ясла з маленьким Христом, поряд – Мати Божа та Йосип, навколо – фігурки овець, биків та коней. За відсутності фігурок святих клали ікону, що символізувала народження Христа. Якщо колядники ходили зі стійлом, в народі казали, що вони ходять із Вифлеємом.

Цікавими є різдвяні обряди, що проводять поляки Буковини. Юрба парубків починала колядувати ще біля церкви, а згодом з церковним хрестом вони йшли від оселі до оселі, співаючи церковні пісні. Крім того, поляки Буковини проводять так званий обряд „Бетлетка”, коли декілька груп молодих людей збиралися по дві- три особи і обходили село з макетом стаєнки.

Отже, звичай колядувати напередодні Різдва й на різдвяні свята, навіть на другий і третій день після Різдва, а загалом у період від Різдва до Водохреща, сягає сивої давнини й зберігається донині. Відрадно те, що буковинці зберігають свої традиції, примножують їх і передають наступним поколінням. То ж побажаємо всім нашим землякам, щоб магічна дія „першого дня”, що лягла в основу цих обрядів, а саме – побажання щастя, здоров’я, достатку і божого благословення, – обов’язково здійснилися.

Матеріал підготували: Антоній Мойсей, доктор істор. наук, завідувач кафедри суспільних наук та українознавства БДМУ; Лариса Шутак, канд. філол. наук, доцент.

Корисно знати

Днів
Годин
Хвилин
Секунд
Обери Університет своєї мрії

Багатотисячний колектив БДМУ запрошує старшокласників, їх батьків та всіх бажаючих на День відкритих дверей ОНЛАЙН