Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят. Понад 2000 тисячі років тому в містечку Вифлеєм трапилась Радісна Новина, котра сповістила світу про те, що Діва Марія народила Господа Ісуса Христа – Спасителя світу та відкупителя людей з полону гріха.
Римо-католицька церква, більшість православних, включаючи Константинопольську, Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську Грецьку, Еладську церкви, а також більшість протестантських церков, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.
Від імені ректорату щиро вітаємо всіх, хто сьогодні святкує Різдво Христове, нехай Господь наново народиться у ваших серцях, зцілює їх та перемінює на краще, а всім хто ще очікує на це Велике Свято, радості та миру в душі, віри, надії та любові.
Христос Народився! Славімо Його!
За традицією римо-католицької церкви, перед Різдвом переживаємо період Адвенту – час радісного очікування на прихід Спасителя, який триває близько чотирьох тижнів. В цьому часі можна зробити добрі постанови, котрі принесемо як духовний дар на свято Різдва. В ніч з 24 на 25 грудня в храмах відбувається урочисте Богослужіння, яке називається «Пастирка» (символ духовного єднання з пастирями яким було явлено прихід Божого Сина на землю). У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння шопку (різновид вертепу, переважно макет, що зображає вифлеємську стайню, в ніч Різдва Христового.), в якій поміщається фігурка Дитятка Ісуса, поруч Богоматір, Йосип, ангели, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини. Головною тематикою такої шопки є показати усі події, що відбувалися того часу.
У вігілійний (надвечір`я) вечір (Святий вечір) вся родина очікує на Різдво Христове. Підготовляємо наш дім, прибираємо, готуємо вігілійну вечерю, прикрашаємо ялинку, яка є символом райського дерева. Ялинка жива і зелена – є також символом Христа, дерева життя. Під ялинкою можна встановити ясла на згадку народження Сина Божого. Стіл застеляємо білою скатертиною. Під скатертину кладемо трохи сіна як знак про народження Ісуса в стайні на сіні. В центрі стола на тарілці лежить облаток («Різдвяний хліб» – тоненький листочок випеченого прісного тіста, який освячується в храмах під час Адвенту), відкрита книга Святого письма, кутя, пісні страви.
Коли зійде перша зірка на небі, на згадку Вифлеємської ночі, святково вбрана родина збирається біля столу. Одне місце залишаємо вільним, як символ запрошення Ісуса в ближніх і подорожуючих.
Вігілійна вечеря розпочинається Знаком Христа. Найстарший в сім’ї читає Євангеліє св. Луки 2.1-14, про народження Ісуса. Після чого ділимося облатком складаючи навзаєм щирі вітання та промовляємо подячну молитву, вечеряємо, традиційно співаємо колядки. Крім того, є звичай дарувати подарунки. Та найважливіше для вірян – подарувати у цей День іншим крихту свого серця, щоб якомога більше уподібнитись доброму Богу, котрий заради любові до людей зіслав на світ Свого Сина. А опівночі йдемо на до храму на святкову Різдвяну Месу.
Важлива особливість святкування Різдва католиками латинського обряду в Україні полягає в тому, що в порівнянні з католиками інших країн, наші вірні збагачені тією культурною і релігійною спадщиною, яка впродовж віків випрацювана нашим українським народом, разом з християнами різних конфесій, обрядів, національностей.
Інформацію підготував: Олександр Ровінський, асистент кафедри фармації
