Відповідно Указу Президента України
21 травня 2016 року відзначатиметься День науки. Активно залучились до професійного свята науковців та працівників наукової сфери студенти 13 групи 3 курсу медичного факультету №1: підготували цікаві повідомлення про новітні досягнення в медицині, новітні наукові технології. На кафедрі педіатрії, неонатології та перинатальної медицини 20 квітня доцентом кафедри Попелюк Н.О. організовано і проведено семінар «СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ СВІТОВОЇ МЕДИЧНОЇ НАУКИ ТА ПОТРЕБИ ПРАКТИЧНОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я».
Сучасні досягнення світової медичної науки й потреби практичної охорони здоров’я вимагають використання новітніх наукових технологій у фундаментальних дослідженнях. Саме нанотехнологїї є системоутворюючої ланкою, що на зразок інформатики у недалекому майбутньому змінить усвідомлення існуючих наук. Один із піонерів нанотехнології Ральф Меркле (США) зазначив: «Нанотехнології призведуть до такої ж революції в маніпулюванні матерією, яку спричинили комп’ютери у маніпулюванні інформацією». Основними продуктами на ринку нанотехнологій будуть наноматеріали, наноелектроніка і нанобіотехнології. Європейська федерація біотехнології визначає сучасну біотехнологію як використання наук про природу (біології, хімії, фізики) та інженерних наук (наприклад, електроніки) стосовно біосистем у біоіндустрії, а Європейська комісія (ЄС) доповнює: для того, щоб забезпечити біологічне співтовариство необхідними продуктами і послугами. Отже, біотехнологія – це напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів для виробничих цілей.
У високорозвинених країнах біотехнологія вважається одним із головних напрямків розвитку суспільства. На перше місце вийшла медична біотехнологія, зокрема вироблення лікарських засобів, біорегуляторів і вакцин, генна діагностика та терапія, тканинна інженерія на основі стовбурових клітин. Світовий ринок фармацевтичної продукції, отриманої біотехнологічними методами, становить понад 60% всього біотехнологічного ринку. Генетична інженерія (грец. genesis – походження) – напрямок науки на межі молекулярної біології, молекулярної генетики, біотехнології тощо, метою якого є створення організмів з новими комбінаціями спадкових ознак, у т.ч. таких, що не трапляються у природі. Це здійснюється шляхом спрямованого перенесення людиною конкретних генів або їх комплексів з одного організму в інший, закріплення цих генів у новому генетичному оточенні та забезпечення їх вираження у даній генетичній системі.
Одним із головних досягнень сучасної біотехнології є виробництво рекомбінантних, або генно-інженерних терапевтичних білків людини в промислових масштабах. Нині в різних країнах їх випускається більше 120, з яких 100, пройшовши клінічні випробування, дозволені до використання в Європейському Союзі та США. За підрахунками фахівців, щорічний обсяг світового ринку лікарських засобів на основі білків, створених генноінженерним шляхом, збільшується на 15% і в 2010 році склав 18 млрд доларів.
Біотехнологічні препарати – лікарські препарати, отримані шляхом використання біологічних об’єктів (мікроорганізмів, клітин і тканин людей, рослин, тварин, клітин комах і ссавців, гібридомних клітин, дріжджів, генноінженерних штамівмікроорганізмів, моноклональних антитіл, ДНК, РНК) і спеціальних технологічних процесів (культивування, ферментації, біотрансформації, екстракції тощо). У свою чергу, біологічні об’єкти отримують методами селекції, клітинної та генної інженерії. До біотехнологічних препаратів належать антибіотики, вітаміни, гормони, ферменти, ліпіди, полісахариди, органічні кислоти, амінокислоти, алергени, антигени, препарати з крові та плазми людини, а також вакцини, цитокіни, імуномодулятори, імуностимулятори, імунодепресанти, імунні сироватки, імуноглобуліни, пробіотики, інтерферони, інтерлейкіни тощо. Використовують біотехнологічні препарати для лікування, профілактики і діагностики різних захворювань, виготовляють у вигляді різних дозованих лікарських форм і недозованих препаратів (в упаковках великої ємності in bulk), біологічних агентів або у вигляді стандартних зразків. Біотехнологічні препарати не можуть бути відтвореними, тобто генериками. При їх реєстрації враховують біологічні властивості (реактогенність, імуногенність, клініко-епідеміологічну ефективність, біологічну та біотехнологічну специфічність, біотехнологічну ефективність, біосумісність, біоспецифічність, генетичнудетермінованість ефективності, відповідність належним практикам
виробництва, дистрибуції, лабораторного контролю, клінічного застосування та зберігання), і тому реєстрація не має бути ідентичною процедурі реєстрації лікарських препаратів. Ці вимоги актуальні у випадку нанобіотехнологічних препаратів.
Розробка та виробництво вітчизняних інноваційних біотехнологічних лікарських засобів з використанням нанорозмірних частинок, формування науково-дослідних центрів і кластерів з розробки таких препаратів в Україні є необхідними та своєчасними.
