Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.
Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало: 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…
24 листопада викладачем коледжу Слубською Анною була проведена година пам’яті на тему: «Історія мого життя» присвячена Дню пам’яті жертв голодомору в Україні.
Студентам була презентована книга Роберта Конвеста «Жнива скорботи».
Для України Конквест став дослідником, який чи не найглибше описав Голодомор 1932-1933 років у своїй роботі «Жнива скорботи» (1987 рік). Там він змалював, як жили селяни напередодні голоду, як намагались виживати. Детально аналізував «розкуркулення» і «курс на колективізацію», звів зібрану статистику у «реєстр смертей». Поява цієї книжки стала одним із переломних моментів, завдяки якому світ дізнався про Голодомор. Також студенти переглянули документальний фільм про спогади людей яким вдалося пережили голодомор в Україні 32-33 років.
Цю трагедію ми будемо переживати дуже довго. Поки не піде у засвіти останній очевидець рукотворного голоду. Поки ми не згадаємо всіх, хто хотів просто жити на своїй землі. Поки не будуть знесені пам’ятники катам і не перейменують вулиці, які досі носять імена призвідників катастрофи. Поки, врешті решт, ми не дізнаємось всю страшну правду… ми не забудемо про це ніколи…
