«Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав»
Українська мова сьогодні в усьому світі – це тренд, символ стійкості, незламної волі до свободи та незалежності, любові до рідного слова, а для нас ‑ це мова боротьби й перемоги. Упродовж багатьох століть українська мова зазнавала утисків та заборон з боку різних держав, особливо Росії. Однак зараз українська мова з кожним днем все більше розквітає та набуває нового, переосмисленого значення навіть для тих українців, чия рідна мова – інша.
9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, українці відзначають велике духовне свято — День української писемності й мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.
Свято було започатковано Указом президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97 для того, щоб привернути увагу до історії української мови та до сучасних її проблем.
Людина, яка забула свою рідну мову ‑ неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм цієї мови. В неї зовсім відмінна рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, «верхньою» свідомістю.
У День української писемності та мови в Україні традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано у 2000 р. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
З нагоди Дня української писемності та мови проф. Антоніною Аністратенко, доц. Тетяною Никифорук та викл. Валерією Андрієць разом зі студентами І та ІІ курсу коледжу БДМУ (спеціальність «Медсестринство» і «Фармація, промислова фармація») було проведено круглий стіл на тему: «Українська – мова єднання».
Після завершення інформативно-творчої частини заходу всі учасники заспівали Державний Гімн України.
