День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації.
Ігор Лосєв
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова (хоч авторами першої слов’янської абетки були літописці Кирило та Мефодій). Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Шлях розвитку української мови – це тернистий шлях боротьби. Багато жорстоких століть пережила вона, перетерпіла і циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і ганебний Емський указ 1876 року, який заборонив друкувати книги українською мовою. Налічують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час.
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї.
Олесь Гончар
Практичне втілення нова українська мова знайшла у художній і науковій практиці І.П. Котляревського, якого вважають зачинателем нової української літературної мови. А часом, від якого починається відлік нової української літературної мови, вважають 1797-98 роки, – час, коли вийшла друком „Енеїда” І.П. Котляревського. Основоположником нової української мови є геній українського народу Т.Г. Шевченка.
Існує легенда про те, що ще 350 років тому невмирущість і престижність української мови передрікав знаменитий Нострадамус:
Греде новий, стократ привабніший звичай
старому, бусурманському на зміну.
Де мова тішить слух, там Борисфенів край
початок здвигам покладе, злама рутину.
Уже традиційно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця День української писемності та мови відзначається у Буковинському державному медичному університеті. На кафедрі суспільних наук та українознавства впродовж тижня відбувалися заходи, що репрезентували українську мову, її історію, особливості розвитку, неухильний поступ.
Студенти 7 групи: медичного факультету № 2 підготували круглий стіл на тему: «Єдиний скарб у тебе – рідна мова» (організатор – доцент кафедри Лариса Шутак). Студенти зробили цікавий екскурс в історію походження і розвитку української мови, у своїх виступах наголошували, що українська мова й українська писемність – одні з найдревніших у Європі, зауважували, що мова завжди була для українців і зброєю, й оберегом. Історичні довідки супроводжувалися поезією про багатство та різноманітність української мови. Наприкінці заходу студенти натхненно виконали «Червону руту» Володимира Івасюка (колишнього студента Чернівецького медичного університету).
Не менш цікавими були літературно-мистецькі читання на тему: «Мово моя, квітни в душі й на вустах!» (організатор – доцент кафедри Галина Навчук), на яких у виконанні студентів 10-Ї групи І курсу медичного факультету № 2 прозвучала поезія видатних українських поетів, згадки про заборони й обмеження української мови в різні періоди її розвитку, висловлення видатних українців про рідну мову. Насамкінець студенти прочитали «Молитву про мову».
Для студентів І курсу медичного факультету №2 (8, 12, 13 групи) зорганізовано круглий стіл на тему: «Мова – світ світів» (організатор – доцент кафедри Алла Ткач). Студенти виступили з доповідями-презентаціями на теми: «Українська мова: крізь терни тисячоліть», «Заборони й обмеження української мови», «Проблеми функціонування й розвитку сучасної української літературної мови», «Мова має значення!».
Проведено також лінгвістичний вернісаж «Українська мова – душа моєї нації, її найцінніший скарб» для студентів І курсу фармацевтичного факультету (2 група). Студенти виголошували доповіді, декламували поезію про багатство й красу української мови, зачитували крилаті вислови видатних людей, взяли участь в інтелектуальній грі «Редактор» та провели вікторину «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…» (модератор – доцент кафедри Алла Ткач).
Студентам 3 групи І курсу фармацевтичного факультету (спеціальність «Фармація, промислова фармація»), 9 та 10 груп медичного факультету N2 (спеціальність «Медицина»), 1 групи медичного факультету № 4 (спеціальності «Медична психологія») прочитано міні-лекцію на тему: «Історія заборон та обмежень української мови» (організатор – доцент кафедри Галина Навчук).
Студенти стоматологічного факультету розкрили свій творчий потенціал, взявши участь у конкурсі творчих робіт на тему: «Мова має значення?!» (організатор – доцент кафедри Лариса Шутак).
Такі заходи виявляють творчу молодь, пропагують українську мову та культуру, виховують у студентів любов і повагу до свого роду й народу.
Інформацію підготувала: доцент кафедри суспільних наук та українознавства Лариса Шутак.
