Відзначення Дня української писемності та мови в умовах російсько-української агресії набуває нових сенсів і значень. Сучасна прогресивна частина українського суспільства гостро розуміє значення мови у державотворчих процесах і в перемозі наших вояків і на полі битви, і в кількасотлітніх баталіях за українську мову. Саме мова є квінтесенцією нації, тим засобом, що вирізняє нас з-поміж інших націй і народностей, що надихає на подвиги еліту нашого суспільства, допомагає нам у боротьбі за самобутність і незалежність.
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова (хоч авторами першої слов’янської абетки були літописці Кирило та Мефодій). Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Шлях розвитку української мови – це тернистий шлях боротьби. Багато жорстоких століть пережила вона, перетерпіла і циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і ганебний Емський указ 1876 року, який заборонив друкувати книги українською мовою. Налічують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час.
Практичне втілення нова українська мова знайшла у художній і науковій практиці І.П. Котляревського, якого вважають зачинателем нової української літературної мови. А часом, від якого починається відлік нової української літературної мови, вважають 1797-98 роки, – час, коли вийшла друком «Енеїда» І.П. Котляревського. Основоположником нової української мови є геній українського народу Т.Г. Шевченка.
Уже традиційно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця День української писемності та мови відзначається у Буковинському державному медичному університеті. На кафедрі суспільних наук та українознавства впродовж тижня відбувалися заходи, що репрезентували українську мову, її історію, особливості розвитку, неухильний поступ.
Студенти 18 групи: медичного факультету №2 підготували круглий стіл на тему: «Єдиний скарб у тебе – рідна мова» (організатор – доцент кафедри Лариса ШУТАК). Студенти зробили цікавий екскурс в історію походження і розвитку української мови, у своїх виступах наголошували, що українська мова й українська писемність – одні з найдревніших у Європі, зауважували, що мова завжди була для українців і зброєю, й оберегом. Історичні довідки супроводжувалися поезією про багатство та різноманітність української мови. У заході взяв участь завідувач кафедри професор Антоній МОЙСЕЙ, який звернувся до студентів і зауважив про необхідність вивчення української мови, історії України та популяризації своїх знань серед однолітків.
Не менш цікавими були літературно-мистецькі читання на тему: «Мово моя, квітни в душі й на вустах!» та круглий стіл «Мова і держава» (організатор – доцент кафедри Галина НАВЧУК), на яких у виконанні студентів 14-Ї групи І курсу медичного факультету №2 прозвучала поезія видатних українських поетів, згадки про заборони й обмеження української мови в різні періоди її розвитку, висловлення видатних українців про рідну мову та її багатство. Особливо зворушливим було виконання гімну України, слова якого дуже актуальні нині. А студенти 21-ї групи І курсу медичного факультету №2 під час цих наукових читань з’ясовували роль мови в державотворенні та розбудові по-справжньому незалежної України. Згадували й про те, що вона є основною зброєю та водночас щитом в інформаційній війні.
Студенти 13 групи організували й провели мистецьке свято «Як парость виноградної лози, плекайте мову…» (модератор – доцент кафедри Лариса ШУТАК ). Студенти запалили свічу пам’яті за всіма, хто виборював і виборює незалежність України і української мови. Читали поезію українських авторів і перевіряли знання української мови у гостей свята.
Для студентів І курсу медичного факультету №2 (19, 23 групи) зорганізовано круглий стіл на тему: «Мова – духовна зброя нації» (організатор – доцент кафедри Алла ТКАЧ). Студенти виступили з доповідями-презентаціями на теми: «Українська мова: крізь терни тисячоліть», «Заборони й обмеження української мови», «Проблеми функціонування й розвитку сучасної української літературної мови».
Проведено також лінгвістичний вернісаж «Мова має значення?!» для студентів І курсу фармацевтичного факультету. Студенти виголошували доповіді, декламування поезії про багатство й красу української мови, вислови про мову, а також провели вікторину на знання української мови «Чи знаєш ти рідну мову?…» (організатор – доц. Лариса ШУТАК).
Студенти 3 групи фармацевтичного факультету підготували яскраве свято «І першим було слово…», в якому репрезентували історію розвитку української мови, цікавинки лексичного складу рідної мови, читали поезії, проводили вікторину (організатор – доц. Алла ТКАЧ).
Для студентів медичного факультету №4 (спеціальності «Медична психологія») прочитано міні-лекцію на тему: «Історія заборон та обмежень української мови» (організатори – доценти кафедри Лариса ШУТАК, Галина НАВЧУК).
Студенти стоматологічного факультету розкрили свій творчий потенціал, взявши участь у конкурсі творчих робіт на тему: «Мова має значення?!» (організатори – доценти кафедри Лариса ШУТАК, Галина НАВЧУК, Алла ТКАЧ).
Такі заходи виявляють творчу молодь, пропагують українську мову та культуру, виховують у студентів любов і повагу до свого роду й народу.
Шануймо рідну мову! Вчімо її! Розмовляймо українською, щоб нас побачив світ!!!
Інформацію підготувала доцент кафедри суспільних наук та українознавства Лариса Шутак.
