25 квітня – Міжнародний день ДНК. Дата була обрана в пам’ять про те, що 25 квітня 1953 року в журналі NATURE вчені Джеймс Уотсон і Френсіс Крік спільно з Морісом Уілкінсом і Розалінд Франклін розмістили невелику статтю під заголовком «Молекулярна структура нуклеїнових кислот» в якій опублікували результати дослідження структури молекули ДНК. У 1962 році вчені Джеймс Уотсон, Френсіс Крік та Моріс Уілкінс були удостоєні Нобелівської премії за «Встановлення молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх ролі у передачі інформації у живій матерії».
Починаючи з 2010 року, День ДНК набув міжнародного статусу, ініціатором виступив американський Національний інститут дослідження геному людини. Цей день – унікальна можливість для генетиків та лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, поділитися власним досвідом, обговорити цікаві клінічні випадки, сучасні методи діагностики, тощо.
ДНК – це дезоксирибонуклеїнова кислота, основа спадковості, саме в ній зберігається наша генетична інформація, і саме цей тест є одним з найбільш популярних для встановлення родинних зв’язків та діагностики багатьох хвороб у людини. Завдяки виявленню ДНК був розкритий код спадковості, ідентифікований генетичний ризик, розпочато формування запрограмованих властивостей організму, створюються технології генної інженерії та генної терапії тощо.
У рамках Міжнародного дня ДНК на кафедрі медичної біології та генетики завідувачем кафедри, д.мед.н., професором Романом БУЛИКОМ було зорганізовано інформаційний захід «Human Genome Proiect», де було обговорено наскільки важливо для медицини та фармації сучасні досягнення молекулярної біології, медичної генетики.
Студентка-першокурсниця, член студентського наукового гуртка кафедри медичної біології та генетики Єлизавета ЛОМАКІНА підготувала інформацію у вигляді презентації «Проект геному людини» (проект спочатку очолював нобелівський лауреат Джеймс Уотсон, 1990 р., перший робочий проект геному був опублікований в 2000 році і завершений 2003 році, хоча аналіз генів та секвенування окремих ділянок ДНК все ще продовжується у дослідницьких центрах та університетах США та Великої Британії). Кожний з учасників круглого столу мав можливість доповісти цікаві факти та «таємниці» молекули ДНК, повідомити про результати досліджень видатних вчених з даної області науки, які вже апробовані та оприлюднені у вітчизняних та закордонних джерелах останніх років.
Студенти обговорили сучасні досягнення молекулярної біології та медичної генетики, показали практичні навички, якими володіють (приготування та опис мікропрепаратів; розв’язування задач з усіх розділів генетики та молекулярної біології; уміння дати прогноз (ймовірність) наступним поколінням, враховуючи пенетрантність; визначати типи успадкування тощо).
Доцент кафедри Мар’яна КРИВЧАНСЬКА розповіла студентам по видатного вченого-біохіміка зі світовим ім’ям, який зробив неоціненний вклад в розвиток біохімії, молекулярної біології, у вивченні молекули ДНК, Ервіна Чаргаффа (11 серпня 1905, Чернівці – 20 червня 2002, Ньо-Йорк), який є гордістю нашого краю та України. Правила Чаргаффа використали Джеймс Уотсон і Френсіс Крік при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі, а також вчений довів гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК, перший, хто почав досліджувати денатурацію ДНК, займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот тощо.
