Лиш з добрістю людина розцвітає,
З любов’ю лиш людиною стає…
Доброзичливість – це своєрідна допомога нужденним з боку небайдужих людей.
Вже так склалось, що найменше увагу звертають на людей похилого віку. Іноді вони стають більш безпорадними, аніж діти. Недаремно кажуть, що життя прожити – не поле перейти. В кінці пройденого шляху людина може опинитись перед прірвою, коли здається, що виходу немає. Власне у таких випадках підтримка добродушних людей, часто незнайомих, є цією кладкою, яка допомагає продовжити шлях.
Зустріч з такими людьми буває випадковою, але не марною, однак корисною для обох сторін. Для нужденного – це надзвичайна допомога та розрада, а для добродія – можливість збагатити душу найціннішим людським почуттям – добротою. Одна із таких зустрічей не залишила байдужими викладачів кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії, які згуртувались для допомоги пані Вероніці, котра залишилась на самоті.
Загальновідомо, що добрі вчинки завжди повертаються сторицею. Тому варто не гаяти час, адже життя таке швидкоплинне і потрібно діяти тут і зараз, творячи добро за покликом серця.
Інформацію підготували Марія ЕЖНЕД та Інна САХАЦЬКА
