31 жовтня 2024 року до Дня української писемності та мови у читальному залі бібліотеки БДМУ для студентів 7 групи 2 курсу медичного факультету (куратор – доцент Віктор Гордієнко) та 3 групи 1 курсу медико-психологічного факультету відбулася інформаційна година «Євгенія Ярошинська. Забуті імена Буковини».
Бібліотекар І кат. Світлана Тулевська розповіла студентам про письменницю, фольклористку, педагогиню і громадську діячку – Євгенію Ярошинську (18.10.1868-21.10.1904). Студентам зачитали цікаві факти з біографії письменниці, яка народилася у с.Чуньків (тепер Чернівецький район Чернівецької області).
Євгенія Ярошинська успішно закінчила 6 класів чернівецької школи і на цьому офіційно навчання Євгенії скінчилося. Батько вважав, що його головне завдання — дати добру освіту синам, а дівчатам, за словами О. Кобилянської, «достатньо було господарського знання, знання красного шиття, а також краснопису і знання святого письма. Читання взагалі, знання французької мови (хоча б лише поверхове), гра на гітарі, на фортеп’яні, танці — от і все, що давалось дівчині як духовне віно». Але, Євгенія Ярошинська, прагнула сама розпоряджатися своєю долею. По закінченню початкової школи вона активно зайнялася самоосвітою. Як згадувала сама Ярошинська, “саме в той час почав в Чернівцях виходити часопис “Буковина”. В мені пробудилася національна самосвідомість, я сказала, що краще вже трудитись для свого народу, як для чужого”. Газету тоді очолював Юрій Федькович, який разом із співробітниками редакції «Буковина» стали добрими порадниками, що власним прикладом показували, хто вони, «чиїх батьків діти…».
Записування фольклору дало письменниці можливість всебічно вивчити життя народу, пізнати його багатий духовний світ. «При сій нагоді, — писала Ярошинська, —відкрився мені весь скарб народної словесності, вся краса народної мови і поезії. Я пізнала, що сей наш народ… мав великі інтелектуальні здібності…». У травні 1896 року вона склала кваліфікаційний іспит і стала дипломованою вчителькою, здобула право викладати німецькою й українською мовами. Почала розробляти нові навчальні програми для сільських шкіл і підтримала ідею створити вчительське об’єднання. Власне бачення боротьби жінок за свої права Ярошинська почасти висвітлила в жіночих образах свого творчого доробку. Саме вона разом з Ольгою Кобилянською та Наталією Кобринською стояли біля витоків жіночого руху на Буковині.
Було зазначено, що творча спадщина Ярошинської складається з трьох повістей: «Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»; кількох десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних розвідок, підготовлених збірок народних пісень, публіцистичних творів, перекладів, листів. Збирала Євгенія Ярошинська і календарно-обрядову поезію: колядки, щедрівки, коломийки. Серед її записів є невольничі і наймитські пісні, де відображені поневіряння бідноти. Також нею були записані весільні пісні і балади дуже давнього походження. Ці зібрання свідчать про багатство, різноманітність і невичерпність скарбів буковинського краю. З її творами, розміщеними на тематичному стенді, присутні ознайомились до та після проведення заходу.
Відійшла у вічність Євгенія Іванівна Ярошинська у віці 36 років і була похована на Центральному кладовищі м.Чернівці (нині «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул.Зеленій»).
Літературу до виставки підібрала Діна Пислар (завідувачка центрального абонемента бібліотеки )
Захід підготували та провели Світлана Тулевська та доцент кафедри фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата Віктор Гордієнко
